Загальношкільні збори проводяться 3 рази на рік

на початку навчального року -

Організація навчально-виховного процесу

в кінці грудня

За підсумками І семестру

початок травня

Організація оздоровлення і літній відпочинок учнів школи

Кожна 4 п*ятниця місяця - засідання батьківського комітету о 14.30

Батьківські збори в класних колективах -за окремим графіком класного керівника

В разі необхідності адміністрація закладу скликає позачергові збори.

Хід зборів

І. Вступ. Організація. Привітання.

ІІ. Основна частина.

1.Як добитися слухняності від дитини.

Батько та мати дають життя дитині та живуть для її щастя. Найбільше щастя для батька та матері — чесне, гідне життя дітей, їх працелюбність, а в шкільні роки — старанність у навчанні.

Проблема батьків та дітей — одна із найскладніших у вихованні, у цієї проблеми стільки гранів, скільки перед нами дітей. Всі спроби сформувати виховний вплив на дитину зостануться даремними, якщо батько, мати не є тими людьми, які уособлюють моральну культуру та повноту життя дітей. Лише за такої умови, що в батька та матері є моральне право наказувати, всі повчання, призначені для дітей, можуть дійти до їх серця, викликати відповідні почуття, пробудити бажання бути хорошим.

Наказування з любов’ю оберігає та захищає дитину, вона з розумінням ставиться до вимогливості, строгості батька та матері, знає, що в поведінці недопустиме свавілля. Наказування без любові перетворює життя дитини на кару. І інша проблема: чим ніжніша та щедріша батьківська любов, тим мудрішою та більш досвідченою має бути воля. Любов без вміння наказувати, керувати бажаннями, особливо обмежувати бажання, перетворює дитину у капризну, свавільну істоту, на яку не буде ніякої управи.

Неслухняність — у переважній більшості випадків — порушення гармонії любові та волі.

Для дитини є дуже важливим суспільний, сумісний вплив, батька та матері як духовної співдружності, товариства. Любов та дружба, взаємна підтримка батька та матері є для дитини наочним прикладом, який вводить його у світ людських стосунків.

2.Батько й мати – незамінні вихователі.

Батько та мати повинні доповнювати один одного. Але все ж найперші витоки, перше найтонше коріння морального розвитку дитини — у розумі, почуттях, душевних поривах матері. Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі у її духовному світі. Мудрість материнської любові полягає у тому, що воля керує любов’ю та істинна людська любов одухотворяє головний стимул волі почуття відповідальності за майбутнє дитини.

Громадянин, воїн, мужня та непохитна людина, готова віддати життя за свою віру та переконання, починається з відданої, безкорисної та щедрої любові до матері. Мати не лише народжує, але і породжує. Вона породжує наше буття, одухотворяє життя духом свого народу, рідним словом, думкою, любов’ю та ненавистю, відданістю та непримиримістю. Мати творить неповторну людську особистість — ось у чому сенс, мистецтво та майстерність того, що має назву породження. Завдяки матері ми єдині зі своїм народом.

Справжня жінка-мати ніжна та тверда, мужня та безмежно добра, непохитна та дипломатична одночасно.

Але не можна заперечувати особливої ролі й особливого місця батька у вихованні дітей. Воно зумовлене його відповідальністю. Батько, що вміє бути відповідальним,— справжній чоловік; його воля стає силою, здатною дисциплінувати думки, почуття, пориви дітей. Стосунки в родині історично склалися так, що праця батька, яка має на меті турботи про здоров’я, життя, благополуччя дітей, стає основою його моральності. Чим бажаніша та радісніша ця праця, тим чистіший, шляхетніший образ його як чоловіка, батька. Його мужність полягає в умінні захищати, оберігати дітей та дружину. Моральний обов’язок, моральна відповідальність чоловіка вимагають від нього бути головним годувальником дітей та матері: обставини можуть скластися так, що у певні періоди праця матері повинна полягати лише у вихованні дітей.

Кожна дитина бажає бачити у своєму батькові риси, які створюють стійкі цінності — честь, гордість, достоїнство сім’ї. Пізнання моральних багатств у власному батькові — нічим незамінні уроки честі.

Інтереси батька та матері спрямовані на спільну мету: виростити дітей фізично та морально здоровими, гідними громадянами, розкрити їх здібності та дати їм відповідну освіту. Але вони досягають цієї мети кожен власними способами. Якщо старання матері, насамперед, зосереджені на збереженні здоров’я та сил своєї дитини, то старання батька спрямовані на те, щоб навчити дитину безстрашно витрачати їх на суспільну користь. Як правило, саме батько прищеплює дітям навички, що вимагають напруження, вольових зусиль, самовіддачі, виховує у них почуття обов’язку та відповідальності за доручену справу, виводить їх інтереси за поріг власного дому. Саме він у більшій мірі залучає своїх нащадків до суспільних турбот.

Батько виконує роль зв’язку, який сполучає: у суспільстві він виступає як носій сімейного начала та інтересу, а в домі — як носій суспільного. Цим він і доповнює матір, але не замінює її.

3.Особливості виховання дитини в неповній сім’ї

Нерідко жінка ростить дітей без батька. Безсумнівно, це вимагає суттєво більших зусиль, і рідко вона обходиться без сторонньої допомоги. У цьому випадку роль батька має взяти на себе дідусь чи старший брат матері, а часом і добрий приятель. Тому що дітям конче потрібен зрілий приклад чоловічої поведінки.

У теперішній час мало кого із жінок влаштовує просто присутність чоловіка в домі. Вимоги до сучасного батька зростають рік від року. Саме батько повинен привчити своїх дітей до праці, праці напруженої, може, інколи навіть ризикованої. Він має допомогти побачити цілі в житті, близькі та далекі, навчити добиватися задуманого. В домі всі роботи, які не вимагають спеціальної підготовки, батько може виконувати разом із синами.

4.Діти – щастя, створене вашою працею.

Прийде час, і батькові доведеться пояснити хлопчику фізіологічні особливості його організму, привчити до гігієни. А ще пояснити, як поводити себе з дівчатками, як заслужити їх повагу, увагу, як берегти їх честь та достоїнство. Ніякі книги не замінять довірливої бесіди батька із сином, як і матері з дочкою. Адже батько може застерегти сина від повторення власних помилок, які колись спричинили йому немало страждань.

Мистецтво батьків полягає в тому, щоб, не втрачаючи авторитету, не опускаючись до недбалої фамільярності у стосунках із дітьми, вміти сказати їм найнеобхідніше та бути впевненим, що тебе зрозуміють. А батькам, у свою чергу, необхідна впевненість: скрутно буде дорослим, молодші не злякаються, не заплачуть, а навпаки — приймуть на себе клопоти та піклування про благополуччя отчого дому.

Тільки у батьківському вихованні органічно зливається суспільне й інтимне. У цьому злитті й полягає гармонія щастя. Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо ви мрієте залишити після себе слід на землі — не обов’язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, хороших трудівників, хорошого сина, хорошу дочку, хороших батьків із своїх дітей.

Творення людини — найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти — не тільки і не стільки джерело щастя. Діти — це щастя, створене вашою працею. Пам’ятайте це.

Щастя батьківства і материнства — не манна небесна, воно не приходить святковим гостем. Воно важке і вистраждане. Воно приходить тільки до тих, хто не боїться одноманітної, багаторічної праці — праці до самозабуття. Складність цієї праці полягає в тому, що вона, ця праця, являє соболю злиття розуму і почуттів, мудрості й любові. Це вміння, насолоджуючись нинішньою миттю, тривожно заглядати в майбутнє. Там, де втрачена ця мудра батьківська та материнська здатність, щастя стає маревом.

5.Педагогічний практикум.

Батькам пропонується обговорити ситуації.

Ситуація 1

«Андрійко прийшов додому радісний, збуджений. Мама була вдома, вона готувала обід і, як завжди, була зайнятою. «Мамо, мамо, мене обрали головою класу! А у класі в нас — 27 учнів. І я тепер за всіх відповідаю». Мама не підтримала розмови, вона послала хлопчика мити руки, стала розігрівати страву. За обідом Андрійко декілька разів намагався продовжити розмову, але реакція була одна: «їж, не відволікайся, бачиш, мені ніколи». — «Нічого більше не розкажу тобі!» — сказав Андрій та пішов до своєї кімнати».

Запитання до дискусії:

• Як ви думаєте, що відчував Андрійко до мами?

• Чому Андрійко образився на маму?

• Якою, з вашої точки зору, мала бути реакція мами на розповідь сина про його шкільне життя?

• Як би ви вчинили в аналогічній ситуації?

Ситуація 2.

«Мені — чотирнадцять років. У мене є тато, мама, молодший брат. Але кожен у нашій родині живе сам по собі. За стіл ми ніколи не сідаємо разом, а кожен їсть окремо. Ми нікуди не ходимо всією сім’єю, ні гуляти, ні в кіно. Одного разу ми купили квитки до цирку, але тато і мама відмовилися з нами йти.Тато не пиячить, любить працювати, допомагає мамі. Мама також дуже працелюбна. Але як вона до мене ставиться! Коли я намагаюся порадитися з нею, вона відповідає коротко: «Не знаю». Коли я хочу сама поцілувати маму, вона мене відстороняє: «Не люблю «телячих ніжностей»«. Радитися мені доводиться з бабусею (мамина мама). Бабуся у мене чудова, вона мене розуміє. Але бабуся старенька, багато у її житті було по-іншому, а мама могла б зрозуміти мене краще.

Я дуже заздрю своїй подрузі, бо в неї мама зовсім інша. Коли я буваю у них вдома, мама подруги завжди цікавиться моїми справами. Разом ми п’ємо чай, розмовляємо. Мама подруги розповідає про себе, я — про себе, про що мрію, якою хочу стати. Ця чужа жінка ставиться до мене з ласкою, а моя мама ні разу не назвала мене донькою. Моя мама дуже нестримана, кричить, часто докоряє мені, а іноді може і вдарити. При гостях може вилаяти, принизити, виставити напоказ мої недоліки. Я дуже ображена на свою маму, часто плачу...»

Запитання до дискусії:

• Що ви думаєте про батьків цієї дівчинки?

• Чи поділяєте ви їх думку з приводу виховання дочки?

• Якою може вирости дитина, коли батьки дотримуються таких принципів виховання?

• У чому ви бачите помилку батьків?

• Чи можна виправити цю помилку?

• Як, на вашу думку, можна виправити її? (Розповіді батьків по обміну досвідом.)

• Назвіть найголовніші, з вашої точки зору, критерії стосунків батьків та дітей-підлітків.

Ситуація 3.

«Живе в одному селі почесний трудівник-комбайнер. Часто портрети його вміщали в газетах, одного разу навіть біля дороги поставили стенд з великим портретом Івана Пилиповича й написали: «Ось із кого треба брати приклад». Був в Івана Пилиповича син, теж Іван. Любили мати й батько єдину дитину, та нерозумною була ця любов: задовольняли всі примхи Івасика. Купували все, що побажає дитина (так до чотирнадцяти років називали батьки сина). А син відчув, що він купається у променях батьківської слави, не зазнав ніяких труднощів — і виріс ледарем. Усе йому діставалося легко, але чим легше дістаються людині радощі в дитинстві й отроцтві, тим менше справжнього щастя знає вона в зрілі роки — задумайтесь над цією закономірністю, дорогі мати й батьку.

Учителі запрошували, бувало, Івана Пилиповича до школи, але йому все ніколи було то за домашньою, то за суспільною роботою.

Одного разу сталося нещастя: побив Іван свою однокласницю так, що лікаря довелося викликати. Послали за Іваном Пилиповичем: іди, батьку, скоріше, нещастя із сином. «Яке нещастя?» — тривожно запитав батько. Розповіли, в чому річ. Батько полегшено зітхнув: «Я думав, з ним якесь нещастя... Ніколи мені зараз у школу йти. їду на зліт ударників».

Увечері Івана Пилиповича все ж таки вдалося запросити до школи. Вислухавши схвильовану розповідь вихователя, не сказавши ЯІОДНОГО слова, він прийшов додому, побив сина, пояснюючи причину свого гніву: «Щоб мене в школу більше не викликали». А наступного дня Іван пішов у поле, узяв дві жмені грязі й заліпив очі на батьківському портреті...»

(За В. О. Сухомлинським.)

Запитання до дискусії:

• Чи можна Івана Пилиповича, на вашу Думку, назвати гарним батьком? Поясніть, чому.

• Назвіть аморальні якості хлопчика Івана. Які причини їх формування?

• Чи важлива, з вашої точки зору, у вихованні дитини співпраця школи та батьків?

• Як ви думаєте, що відчував Іван Пилипович, слухаючи розповідь учителя про його сина? Що відчує батько, дізнавшись про останній ганебний його вчинок?

• Чи є, на вашу думку, шанси виправити негативні риси Івана-молодшого? Як це можна зробити?

• Які поради ви б дали батькові хлопця?

• З часу подій, описаних Сухомлинським, минуло декілька десятиліть. Як ви вважаєте, чи актуальні зараз проблеми виховання, яких торкнувся у своїй розповіді видатний педагог? Чому?

• Чи поділяєте ви думку, викладену у давньому японському прислів’ї: «Якщо бажаєш добра своїм дітям, дай їм трохи спізнати і холоду, і голоду»? Обґрунтуйте вашу відповідь.

ІІІ. Підсумки зборів

Сьогоднішню нашу зустріч хочеться закінчити словами відомого українського педагога Василя Сухомлинського: «Виховання дітей — це віддання особливих сил — сил духовних.Людину ми творимо любов’ю — любов’ю батька до матері, і матері до батька, любов’ю матері й батька до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини.

Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати із батько по-справжньому люблять одне одного і разом із тим люблять і поважають людей... У такої дитини — мир і спокій у душі, стійке моральне здоров’я, щиросерда віра в добро, віра в красу людську, віра в слово вихователя, чутливість до засобів впливу на людську душу — доброго слова й краси».

Загальношкільні збори

«Знання – це життя»

Обладнання: - учнівські твори на тему: «Знання – це життя». Так чи ні?; - висловлювання видатних людей на подану тему; - анкети для батьків; - анкети для учнів - виставка учнівських зошитів План зборів 1.Навчання - найважливіший обов’язок дітей. 2.Навчання - найважливіший спосіб тренування й розвитку уваги в дітей. 3.Про значення домашнього завдання в навчальній діяльності школяра. Батьки сідають за столи, на яких стоять зображення геометричних фігур: квадрат, трикутник, коло, зигзаг, прямокутник. НАВЧАННЯ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДІТЕЙ Учитель Ми почнемо нашу сьогоднішню зустріч із того, що пошлемо один одному добрі думки й добрі почуття. Потрібно мовчачи, тільки очима виразити всім присутнім тут свої побажання. Ми всі хочемо, щоб наша дитина добре вчилася. Але чи може вона це? Чи не є наші вимоги завищеними? Від чого це залежить? Чи не занадто багато питань відразу? Давайте разом поміркуємо. Адже ми передаємо дитині в генах не тільки кольори волосся й форму очей, але й природні задатки, на базі яких розвиваються здатності до якихось видів діяльності, до навчальних предметів зокрема. Виявляється, низькі успіхи в якомусь предметі не є його провиною, а є його лихом, спадково переданим. Так що ж виходить? Цілком можливо, що дитина теж буде одержувати в школі низькі бали, якщо їх одержували батьки. Але адже тільки задатками його можливості не визначаються. Проблема дитини йде коріннями в дошкільний період. Уже в 3-4 тижневому віці в череві матері можна навчати дитину вважати й говорити. Багато батьків не знають, що половина прижиттєвого розвитку закінчується до 4-х років, ще третина - до 8-ми, й тільки 20% залишається на все життя.Корінь навчання гіркий, а плоди його солодкі. Аристотель Учіння - саморух розвитку людини Втрачений тієї година, який ти не використав на навчання М. Сковорода Учитель: Одна з головних турбот батьків - це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться в школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, дали потрібний настрой з перших днів навчання. Навчання - це найважливіший обов'язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного дня, до розповіді дитини про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що задали додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощів у їхньої дитини, і можуть разом із учителями знайти вихід і допомогти йому. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, неретельність і необов'язковість відразу ж впадають в око, і якщо вчасно не звернути уваги на систематичні недоробки при виконанні домашніх завдань, це може привести до відставання. Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти йому. Син або дочка повинні добре засвоїти правило: «Роботі (справі) - час, потісі - година»; знати, що година відпочинку й розваги приходить тільки тоді, коли приготовлені уроки. Інакше дитина може витрачати час на комп'ютер, телепередачі, музику й т.д., а уроки залишати на потім. Іноді дитина бідує не тільки в контролі, але й у допомозі по виконанню домашнього завдання. Батьки повинні показати практичні прийоми його виконання: розібрати з дитиною умову завдання або вправи, допомогти в роботі над картою, підказати, як вивчити вірш, побадьорити учня, зміцнити його віру у свої сили, послухати його переказ тексту підручника, допомогти знайти відповіді на питання. Така робота не проходить даром, і в остаточному підсумку дитина опановує навичками навчальної праці. Учитель: іноді навчання дається занадто легко. Тоді в дітей з'являється поверхневе відношення до уроків, вони не додають до їхнього виконання досить зусиль. Важливо вчасно помітити такі явища й виробляти в школяра працьовитість.Не можна допускати, щоб учень виконував завдання тільки «від» й «до». Треба спонукувати його розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах і т.д. Дитині також необхідні нормальні умови для занять. Він повинен мати своє робоче місце, де може готовити уроки, читати без перешкод, де на полку є його підручники й письмові приладдя. Крім того, учня не слід звільняти від обов'язків але самообслуговуванню й праці в будинку. Цьому теж повинне бути час у режимі дня. Молодші школярі повинні займатися уроками 1,5-2 години, старші - від 2 до 3 годин на день. Час готування уроків для тих, хто вчиться в першу зміну, - від 16 до 19 годин. Вільне від навчальних занять час - це час для читання, спорту, музики, конструювання, малювання, допомоги родині, суспільно- корисних справ. Акуратність - це чорта особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності. Батьки повинні жадати від дітей дбайливого відношення до навчальних посібників, устаткуванню, інструментам. Школярі вже самі можуть чистити одяг і взуття, пришивати ґудзики й вішалки, тримати в порядку свої книги й навчальні приналежності. Ці правила треба постійно нагадувати дітям, поки в них не виробляться стійкі навички й звички. Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначки, щоб записи в зошиті й щоденнику були акуратні. Треба вселяти дітям, що акуратна людина успішніше впорається зі своїми обов'язками, з його рук вийдуть добротні речі, з такою людиною приємно навколишнім, від нього віє чистотою й охайністю. Увага буває мимовільне й довільне. Мимовільна увага залучається до яких- небудь предметів або явищ саме по собі, незалежно від зусиль із нашої сторони. Звичайно це щось яскраве, незвичайне, цікаве. ( тестування батьків “Наскільки ти уважний та кмітливий”) Великий український письменник і вчений І.Я.Франко писав: Хто в першій чвертині життя Знання не здобув, А в другій чвертині життя Добра не здобув, А в третій чвертині життя Хто чесним не був, Той скаже в четвертій: “Бодай би Я в світі й не був”.Наші діти у тій “чвертині життя”, коли їм пора здобувати знання у наполегливій напруженій праці. І це їхній обов’язок. без виконання якого повною мірою вони не стануть такими повноцінними людьми, якими могли б і мали б стати. Лінуючись учитися. вони не розвинуть у собі всіх можливостей, закладених творцем людини. “Лінощі, недбалість, бажання швидше звільнитися від тягара навчання – це небезпечні близнюки, матір’ю яких є вузькість, обмеженність духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності”, - писав В.Сухомлинський. Придивіться і подумайте, чи працюють ващі діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки допускають помилку, потураючи дітям ще й у виборі улюблених і неулюблених предметів. мовляв, тобі, сину. майбутньому лікарю чи податківцю, не обов’язково захоплюватися історією чи літературою. До знань не можна ставитися так прагматично: пригодяться вони чи ні у майбутній роботі. Знання потрібні ще й для багатого, різнобічного. щасливого духовного життя, не пов’язаного безпосередньо з працею. не бійтесь того, що вашим дітям заважко вчитись. Адже небезпечніше, коли їм надто вже легко. Підсумки тестування учнів «Урок очами учнів» АНКЕТА 1Чи подобається вам школа, у якій ви вчитеся? Укажіть причину. Да – 20, ні – 5, вчителя добрі, спокійно, багато друзів. 2.На які уроки вам іти не хочеться? Укажіть докладно причину. Англійська мова – 4, російська мова – 5, математика – 1, українська мова – 1. - не все зрозуміло - 8; - не подобається вчитель - 5; - зазнаєте труднощів по особистих мотивах (відсутність волі, здатностей, інтересу й інше) - 6. 3.На які уроки ви йдете із задоволенням? Труди - 7, фізкультура – 9. англійський – 7, етика – 10, музика – 9, 4Чи любите ви читати? Яку останню книгу прочитали (поза шкільною програмою)? «Волшебные стекла командира», «Человек Амфибия», Українськи казки, 5Що подобається на уроці більше: - пояснення матеріалу - 9; - самостійна робота - 8; - творча робота - 8; - словникова робота - 9; - інші форми - 7. 6. Чи подобається вам відповідати в дошки або з місця на питання вчителя? - 9 Чи часто вас запитують? – так .13 7.Якби сьогодні дозволили вільне відвідування уроків, куди б ви вжили час, що вивільняється? - однаково пішов би в школу - 15; - займався б дома - 7; - розважався - 6.8.Чи добре ви поводитеся на уроках? Оціните себе по 12бальній системі. - готовність до уроку – 9б ; - увага -8б ; - дисципліна – 8б; - ступінь засвоєння програми – 9б. Тестування «Наскільки ти уважний та кмітливий». Учитель ставить батькам жартівливі запитання на кмітливість. Батьки записують свої варіанти відповідей на аркуші паперу. Після тестування учитель оголошує правильні відповіді, а батьки перевіряють свої записи: напроти правильних варіантів ставлять « + », напроти неправильних — «-». 1.Професор лягає спати о двадцятій годині. Маленьку стрілку будильника направляє на дев'ять годин. Скільки спав професор? (Одну годину.) 2. Чи є у календарі Марокко 24 серпня? (Є.) 3. У вівчаря було 10 овець. Усі, крім дев'яти, здохли. Скільки залишилось? (Дев'ять.) 4. Ви пілот літака від Парижа до Москви з посадкою в Берліні. Скільки років пілотові? (Стільки, скільки мені зараз.) 5. Кожний місяць закінчується ЗО або 31 числа. В якому місяці є число 28? (У кожному.) 6. Ви заходите до незнайомої кімнати, де є дві лампи — газова і гасова. Що ви засвітите спочатку? (Сірник.) 7. Один потяг їде з Києва, другий — з Одеси назустріч йому. У першого потяга швидкість втричі більша, ніж у другого. Який із потягів буде далі від Києва, коли вони зустрінуться? (Обидва будуть від Києва на однаковій відстані.) 8. Батько й син потрапили в автокатастрофу. Батько помер, син — у лікарні. До палати заходить хірург і каже: «Це мій син». Чи може таке бути? (Так, хірург — мати хлопця.) 9. Па лицю треба розпиляти на 12 частин. Скільки буде розпилів? (Одинадцять.) 10. На руках 10 пальців. Скільки пальців на 10 (десяти) руках? (П' тдесят.) 11..Лікар призначає хворому три уколи через кожні півгодини. Протягом якого терміну буде зроблено всі уколи? (Протягом години.) Батьки лічать кількість «-» у своїх записах і визначають результат: 0—2 мінуси — дуже кмітливий і уважний; З—4 мінуси — вміє логічно мислити, проте йому не завжди вистачає уваги;5 – 6 мінусів – уважний, але логічні завдання викликають у нього труднощі; 7 – 11 мінусів – дуже неуважний. Не вміє зосереджуватись, йому важко побудувати ланцюжок логічних розміркувань. НАВЧАННЯ – ВАЖЛИВІШИЙ СПОСІБ ТРЕНУВАННЯ Й РОЗВИТКУ УВАГИ У ДІТЕЙ Покинут счастьем будет тот, Кого ребенком плохо воспитали. Побег зеленый выпрямить легко, Сухую ветвь один огонь исправит. Саади Сім’я – перше джерело. з якого починається велика ріка почуттів і переконань. В. Сухомлинський Учитель: Кожен батько бажає виростити свою дитину щасливим, здоровим, розумним, успішним, щоб він вибрав правильну дорогу, зумів само реалізуватися, створив щасливу родину й гідно виховав дітей. Про це думають всі батьки. Незалежно від того в якій країні вони живуть, на якій мові говорять, які економічний і політичний лад. Кожен батько для своєї дитини бажає кращої частки. Ну, а ми з вами знаємо, що діти завжди далі йдуть своїх батьків. Молодшим дітям і підліткам властиві нестійкість інтересів, імпульсивність вчинків, схильність відволікатися і йти від важливих справ. Лише в юнацькому віці, коли визначаються інтереси і прагнення, накопичується досвід зосередженої роботи, довільна увага досягає високого рівня. Важливе завдання батьків – учити дитину бути уважним. Увагу можна тренувати в грі, у виконанні обов’язків по будинку, у дотриманні режиму дня, у спільних заняттях дітей і батьків: прогулянках на природі, догляді за тваринами і рослинами, під час обговорення книг і телепередач. Батьки повинні у всіх цих справах спонукувати дитину відповідати на питання: що? Де? Коли? Скільки? Що запам’яталося в передачі, кіно, книзі?У школі дитина попадає в колектив, і тут він повинен дотримуватися правил, виконувати різні ролі, усвідомлювати, що таке «я» і «ми». Це теж служить вихованню волі, умінню жити серед людей. Самообслуговування й праця по будинку також тренують волю. Дитині доводиться приймати самостійні рішення, переборювати різні утруднення – і на кожному кроці здобувати перемогу над собою, зневажати спокусами, надходити не так, як хочеться, а так, як необхідно. Пам’ять – це унікальна здатність людського мозку накопичувати величезну кількість вражень, відомостей, знань. Все випадкове і непотрібне забувається, інакше б пам’ять була сильно перевантажена. Але й важливі відомості можуть забуватися, якщо не тренувати пам’ять. Пам’ять не дана людині від народження готової й зробленої, вона разом з ним росте й розвивається. Розвивати пам’ять дитини – дуже важливе завдання батьків. Іноді батьки дивуються, чому їхня дитина, ставши школярем, погано запам’ятовує й швидко забуває. А справа тут у тім, що з раннього років він не привчений напружувати свою пам’ять. Ще до школи треба тренувати дітей переказувати казки й дитячі книжки, учити вірші й пісеньки, запам’ятовувати правила гри, прийоми виконання тієї або іншої роботи, тобто розвивати в них довільну пам’ять. (гра на увагу) Для того щоб добре запам’ятати формулу, треба вирішити багато завдань, зробити безліч обчислень. Щоб відтворити текст вірша, треба заучувати його вроздріб, а потім кілька разів повторювати його в цілому. Дітям часто здається, що вони запам’ятали урок відразу і що вчити його не треба. У таких дітей немає посидючості, вони не привчені напружувати свою пам’ять.( аналіз анкет учнів) Від родини багато в чому залежить, чи навчиться дитина думати й осмислювати все те, що він придбав на уроці, із книг і власних вражень. Це тісно пов’язане з терпінням, посидючістю й уважністю. Коли в підлітка є яскраво виражений інтерес, наприклад до математики, техніці, мистецтву, отут вибір кружка ясний. Ми проводимо багато часу на роботі. Здається головне для нас дитину нагодувати, одягти, створити певні блага, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в дитячій душі в нас немає. Або робимо це на бігу, поспіхом. І дитина, щоб не розбудовувати нас на питання «Як справи?» - відповідає «Нормально». А що таке НОРМАЛЬНО? Нормально для кого7 Для нас? Для неї зараз? Для майбутнього? Відкладіть справи убік, залучіть до себе дитину, обійміть її. Психологи затверджують, що для того, щоб дитина почувала себе щасливою – потрібно 7(сім) разів протягом дня погладити по голівці, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити «Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ» Завдання для дітей та батьків Завдання для батьків (діти безпосередні)Ви одержали двійку, вам треба пояснити батькам, за що й чому. Вони будуть лаятися. Ви йдете додому без змінного взуття, у школі забули, а мамі говорити не буду, завтра знайду. Вас мама попросила забратися й помити посуд, а прийшов друг із цікавим диском і ви загралися. Як пояснити мамі або папі. Вам треба пояснити, чому ви почали курити і якось зм'якшити батьків. Ваш учитель подзвонив і розповів мамі (папі), що ви нецензурно виражаєтеся. Вам іти додому. Завдання для дітей (батьки строгі) У щоденнику відкрили й побачили, що у вашої дитини двійка. Вам треба з'ясувати причину й прийняти рішення. -Я з ним поговорю - піду до школи і спитаю вчителя, а дитині скажу, щоб цього більше не повторювалось; - подзвоню вчителю і вивчу з ним цю тему; Запитаю у дитини чому так сталося, поясню матеріал; -я спитаю за що вона її отримала і прийму відповідні дії; так, з’ясую, на перший раз пробачу. Дитина прийшла додому без змінного взуття, він втратив її в школі. Ваша реакція? - скажу пару слів. І скажу загубив так загубив; -я з’ясую як вона в нього зникла; - відправлю шукати, якщо не найде то куплю нове; - не дозволю дивитися телевізор, грати в комп’ютер; - відправлю до школи шукати; -я куплю нові. Ви доручили дитині прибратися й помити посуд, а він (вона) програв у комп'ютер, не зробив. Ваша реакція? - зроблю сам; - лишу на два тижні комп’ютера і телевізора; - проведу бесіду та примушу прибратися знову;- відключу комп’ютер і скажу їй, що вона отримає морозиво, якщо прибере у хаті, і поясню що комп’ютер шкодить зору; - буду сварити, але потім всеодно ми разом приберемо в домі і помиємо посуд Ваша дитина випробувала курити, і вам сказали про це сусіди. Ваша реакція? - заспокою сусідів і посварю дитину, потім він у мене ніколи не закурить; - я не можу собі цього уявити. Я буду виховувати дитину, щоб її не тягнуло до цього; - розповім про шкоду паління і про захворювання легень і т.п.; - забороню прогулянки і телевізор на місяць; - я скажу, що це погана звичка; - я скажу. Щоб він курив тільки з 18 років. Ваша дитина нецензурно виражається. Що робити? - покараю його, залишу на тиждень без комп’ютера; - я накажу його і скажу, щоб він такого не робив; - пояснив би, що це погано і це не потрібно робити; - коли почую це, буду давати по губам; - провів би бесіду і дома почитав би з ним цікаву книжку Результати тестування учнів «Ваше відношення до навчання» /. Тестування напередодні бесіди. 1)Чи легко вам учитися? а)так - 13; б)ні - 3; в)не дуже - 10. 2)Чи цікавий для вас процес навчання? а)так - 20; б)ні; в)вчуся без емоцій - 6. 3)Якою була ваша успішність у молодших класах? а)високою - 16; б)середньою - 10; в)низькою. 4)Як змінився рівень вашої успішності у порівнянні з молодшими класами? а)не змінився - 5; б)підвищився - 14; в)знизився - 7. 5) Чи допомагали вам батьки у молодших класах готувати домашні завдання? А тепер?а)я завжди вчився самостійно - 3; б)в молодших класах допомагали, тепер — ні - 7; в)інколи - 9; г)допомагали і допомагають - 7. 6)Чи багато зусиль прикладаєте ви для навчання? а)так - 21; б)ні - 5; 7)Як часто ви готуєте домашні завдання? а)систематично - 19; б)час від часу - 5; в)не готую - 2. 8) Чи охоче ви виконуєте домашні завдання? Якби було введено вільне вико- нання домашніх завдань, чи виконували б ви їх? а)так - 18; б)неохоче, з обов'язку - 4; в)ні; може, інколи - 4. 9)Що, по-вашому, є причиною небажання окремих учнів учитися? а)зависокі вимоги - 8; б)поява інших інтересів - 5; в)неусвідомлення мети - 2; г)особа вчителя - 3; г) звичайне лінивство - 7. 10)Чи пов'язуєте ви мрію про своє майбутнє з рівнем освіченості? а)так - 21; б)ні - 1; в)не задумувався над цим - 4. 11)Чи відчуваєте ви потребу в допомозі? а)так - 16; б)ні - 10. 12)Чи любите ви читати книги? а)так - 18; б)ні - 8. 13)Чи мрієте ви прославитись завдяки своєму розуму? а)так - 9; б)це нереально - 1; в)ніколи про це не думав - 11; г)ні - 4.ПРО ЗНАЧЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Заняття в школі може лише надати обмеженому розуму й ніби вдовбати в нього правила, добуті чужим розумінням. Але здатність правильно користуватися ними розів’є виключно домашня самостійна праця. І.Кант Щенок, воспитанный пинком, Не будет преданным щенком. Ты после грубого пинка Попробуй позови щенка, Где раздают щенкам пинки, Там воспитатели – пеньки. С.Михалков. Педагоги, психологи й батьки прагнуть зробити все можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина у своїй навчальній діяльності досягала більше високих результатів. Як визначити реальні можливості кожного учня й створити саме такі умови, при яких навчання ставало б усе більше успішним? Дуже часте рішення подібної проблеми бачать у проведенні додаткових занять, репетиторстві, що насправді спрямовано лише на ліквідацію пробілів у знаннях. Однак недостатність знань, незадовільне засвоєння того або іншого матеріалу часто є наслідком негативного відношення дитини до навчання, низького рівня пізнавальних процесів. Тому часом додаткові заняття малоефективні, оскільки вони спрямовані на усунення наслідків, а не причин. Зараз ми звернемо увагу його величності домашньому завданню. Чому саме в п’ятому класі так гостро постає питання виконання домашнього завдання? -По-перше, тому-що діти навчаються в різних учителів. Кожен предмет має свої специфічні вимоги до підготовки домашніх завдань. Якщо учень не знає чи не засвоїв їх, то стикнеться зі значними труднощами, які позначаться і на його навчальних результатах, і на його фізичному й емоційному стані. -По-друге, змінюється ситуація спілкування учня й учителя. Якщо в початковій школі дитина пристосовується до спілкування з одним учителем, тона середньому ступені навчання її завдання ускладнюються, оскільки вона вступає в контакт із великою кількістю дорослих, який не завжди й не відразу буває позитивним. Усе це призводить до зниження успішності, погіршення результатів навчальної діяльності -По-третє, порівняно з початковою школою змінюється сам зміст домашнього завдання. У початковій школі воно більшою мірою було спрямовано на відпрацювання репродуктивних умінь учнів – писати, читати, рахувати. На середньому етапі навчання домашнє завдання має на меті сприяти розвиненню здатності міркувати. Аналізувати. Робити самостійно висновки. При виконанні домашніх завдань у деяких родинах більшу частину роботи батьки беруть на себе. Вони намагаються відгородити сина або дочку від напруги сил і від переживань. Дітям ВТО приносить велика шкода, затримує їхній розвиток. Величезну шкоду наносять батьки, купуючи різні «решебники» з домашніми завданнями, з готовими творами по літературі. Виконання домашніх завдань - це серйозна праця душі: пам'яті, волі, уваги, - і дитина повинен через це пройти сам, хоча й за допомогою батьків. У чому вона може полягати? 1) В організації робочого місця. 2) У дотриманні режиму дня школяра. 3) У радах, як правильно вчити уроки. Наприклад: а) Не слід підряд виконувати всі усні завдання, а потім - всі письмові. Або: спочатку - всі легені, а потім - всі важкі; заняття треба чергувати. б)Починати з вивчення правила, закону, теореми, а потім уже писати вправа або вирішувати завдання. в)Через кожні 30-40 хвилин робити перерви на 5-10 хвилин. г) Не треба відразу після школи братися за уроки. Спочатку треба пообідати, погуляти на свіжому повітрі, розважитися, відпочити. д)Важкі завдання треба ще раз повторити перед школою. е)Сідати за уроки треба в те саме час і не відволікатися. 1 якщо ці правила дотримувати регулярно, учень звикне до обов'язку «учити уроки» й у школі буде почувати себе спокійно й упевнено. (анкети для батьків і дітей) Практикум для батьків 1. Гра на розподіл уваги Перед вами таблиця, в якій розташовані довільно числа від 1 до 40. Всього в таблиці 25 чисел. Значить 15 пропущено. Вам необхідно знайти по черзі ці числа ( пошук проводити тільки очима), відповіді записати на листочку. 33 8 26 11 5 17 25 14 3 32 4 19 35 23 1321 38 40 31 9 12 29 1 27 24 Відповіді: 2, 6, 7, 10, 15, 16, 18, 20, 22, 28, 30, 34, 36, 37, 39. Інтерпретація результатів психогеометрії. «Квадрати» - люди, працьовиті, завзяті, витримані і терплячі, цінують порядок, схильні до аналізу, емоційно стримані. «Трикутники» - люди, породжені бути лідерами, вони енергійні, честолюбні, ставлять ясні цілі, як правило. їх досягають. «Коло» - люди доброзичливі, зацікавлені в гарних міжособистісних відносинах, вища цінність для них - благополуччя навколишніх. «Зиґзаґи» - люди з розвитий інтуїцією, інакомислячі, спрямовані в майбутнє й більше цікавляться можливостями, чим дійсністю. «Прямокутник» - символ невизначеності, перехідна форма, що можуть «носити» інші фігури. Характерні риси - непослідовність і непередбачуваність, низька самооцінка . Підбиття підсумків Вплив родинної атмосфери на успішність учнів 1Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день? а)Так - 22. б)Ні - 4. 2.Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи? а)Які оцінки ти сьогодні отримав? - 8 б)Що було цікавого в школі? - 14 в)Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь? – 4. 3. Що Ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини, у школі? а)Знаю багато, бо багато читав про це - 16. б)Я мало читав про це - 7. в)Нічого не знаю - 3. 4.Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини? а)Так, знаю - 19. б)Знаю, проте хотілося б дізнатись більше - 4. в)Не знаю нічого - 3. 5.Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги? а)Так, необхідна - 19. б)Ні - 7. 6.Чи вважаєте Ви, що підвищені і агресивні інтонації є невід'ємною частиною виховного процесу в родині?а)Так, це єдиний спосіб впливу на дитину - 3. б)Так, але я обминаю цього - 16. в)Ні, це не припустимо - 7. Батьки по черзі говорять, що позитивного вони дізналися під час зборів, визначають для себе термін власної участі в тематичній консультації з обговорюваної проблеми. У ході бесіди визначають необхідність участі окремих дітей у стимулюючих і додаткових заняттях з окремих предметів. Аналіз зустрічі з батьками: «З яким настроєм ви йдете до дому? Рецепт счастья Возьмите чашку терпения, влейте в неполное сердце любви, добавьте две горсти щедрости, посыпьте добротой, плесните немного юмора и добавьте как можно больше веры. Все это хорошо перемешайте. Намажьте на кусок отпущенной вам жизни и предложите каждому. Кого встретите на своем пути

Шановні батьки сліб переглянути цей відеоролик

Кiлькiсть переглядiв: 98

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.