сайт Нижньоторгаївського ліцею Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області

В.В.Базик -класний керівник 8 класу

Виховна година до Дня Гідності та Свободи в Україні

« Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була…»

МЕТА:ознайомити учнів з історією виникнення свята ; пояснити поняття « гідність» та «свобода» ; формувати розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни.Сприяти вихованню свідомого патріота України, готового будь-якої миті стати на захист Батьківщини.

Епіграф до уроку

Дай, Боже, нам любити Україну

понад усе сьогодні – маючи,

щоб не довелося потім

гірко любити - втративши

В’ячеслав Чорновіл

Вступне слово вчителя

З метою вшанування найвищих людських цінностей – життя, свободи, гідності, мужності, героїзму, збереження незалежності та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві Президент України підписавУказ №633/2015 від 09.11.2015 «Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи», встановивши в Україні День Гідності та Свободи – свято, яке щорічно відзначається 21 листопада.

Гідність і свобода – це ті цінності, які нероздільно пов’язані із життям людини, і відіграють важливу роль як у становленні певної особистості, так і суспільства в цілому. Вони лежать в основі моральних ідеалів, принципів, переконань і норм, які визначають стосунки між людьми і ставлення громадян до своєї держави. У свою чергу, таке ставлення уособлюється в поняттях «Вітчизна», «Батьківщина», «родина», «сім’я», а найвищим проявом любові до рідної землі є готовність з честю відстоювати її свободу, незалежність, боронити від будь-яких нападів ціною власного життя.

Гідність є одним з ключових понять Конституції України. В Основному Законі, зокрема, визнано гідність однією з «найвищих соціальних цінностей» в Україні (ст. 3), задекларовано, що «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах» (ст. 21) та що «кожен має право на повагу до його гідності» (ст. 28).

Свобода є головною людською цінністю і визначається «як фундаментальна складова людського існування», оскільки свобода є не просто те, чим володіють люди, а саме ким вони є за своєю суттю. Як універсальна характеристика людського буття, свобода безпосередньо пов'язана з відчуттям відповідальності.

День Гідності та Свободи – це свято, яке є одним із ключових у ланцюжку заходів щодо утвердження в Україні національної незалежності, самоідентичності та бажання жити за європейськими стандартами. Народ України засвідчує своє право жити у вільній демократичній державі. Запальний ентузіазм, помножений на чітку та продуману організацію акцій, дав змогу проявити неабиякий політичний потенціал української нації як гідної і достойної кращого життя спільноти, рівної серед рівних європейських народів.

Учень 1

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИє наступником свята Дня Свободи, що відзначалося на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, поки не було скасоване указом Президента Віктора Януковича.

Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

Учень 2

Сьогоднішнє свято відзначається на честь вшанування Революції Гідності – події в історії сучасної України, яка змінила життя багатьох українців, їхнє бачення світу і себе у ньому.

Саме рік тому – 21 листопада – в Києві почалися студентські акції протесту, спричинені несподіваним одностороннім рішенням влади відкласти підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Після жорстокого побиття студентів та розгону Євромайдану, мирний протест переріс у масові зібрання – щотижневі віче для підтвердження своїх поглядів, громадського спротиву – та постійні сутички між протестувальниками та спец призначенцями, наслідком яких стала трагічна загибель понад 100 людей – Героїв Небесної Сотні…

Хвилина мовчання

перегляд відеокліпу з піснею Тіани Роз «Мамо, не плач..»

Учениця 1

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк(21.02 2014)

Учениця 2

Події 18-20 лютого 2014 року стали справжньою національною трагедією. У мирний час, у центрі Європи прицільним вогнем було вбито десятки громадян України, а Будинок профспілок – спалено вогнем. І це стало переломним моментом тогочасного режиму.

«Революція Гідності» – так назвуть згодом «Євромайдан» – об’єднала весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її розвитку в європейському співтоваристві, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, досягнення гідного рівня життя й праці.

Зараз, коли Асоціацію з ЄС уже підписано, ми вшановуємо учасників тих історичних подій – справжніх патріотів країни, достойних нащадків своїх героїчних предків, і сповнені гордістю за наших співвітчизників, які понад усе цінують свободу і гідність.

Українці не лишилися без підтримки. У складний для України час їй подали руку допомоги європейські країни. З особливим співчуттям до подій у центрі Києва ставилися поляки, українську Революцію Гідності транслювали польські телеканали:

Учитель

Україна - багата держава. У ній живе волелюбний народ, який прагне до гідного життя та свободи.

· Що ж таке свобода, гідність? Як ви розумієте ці поняття?(Відповідіучнів).

Визначення понять за словником

Свобода -1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля.

2.Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.

Гідність -1. Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.

2. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку.

Учні:

- Гідністьза визначенням, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.

- Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві, зокрема, уЦивільному кодексі:гідність визнано особистим немайновим благом, 201-ша стаття; задекларовано право на повагу і недоторканність "гідності та честі" фізичних осіб, пункти 1,2 297-ї статті; зафіксовано право фізичних осіб звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі, третій пункт 297-ї статті; приниження "честі та гідності фізичної особи" визнано моральною шкодою, яка підлягає відшкодуванню, 23-тя стаття.

Учитель

- Що таке гідність. Чи бачили ми її? Чи маємо ми її?

Революція 2013-2014 років, на моє переконання, це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й РФ – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

Спогади учасників Євромайдану

· Я бачила гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які , завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.

Але я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?"

· Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.

Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.

· Я бачив гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.

І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів США, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.

· Я бачив гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Я бачив гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів.

· Я бачив гідність журналістів і операторів на Майдані,

· Я бачив гідність кримських мусульман, котрі запропонували православним українського патріархатуправити служби в своїх мечетях, ябачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.

Учитель

- Що є негідно? (Відповідіучнів).

Негідно – роздягати людину на морозі. Негідно – викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати. Негідно – убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти. Подумай проце.

Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти .

Сьогодні боротьба за незалежність України, її суверенітет, кордони продовжується, і від зовнішньої агресії нас захищають такі ж патріоти й щирі люди, які були на Майданах міст та містечок нашої країни.Кривавою сторінкою вписується історія українського Сходу в літопис нашої держави.

Не лишаються осторонь боротьби і наші земляки, які мужньо боронять наш спокій. Але, на превеликий жаль, у цій безглуздій війні – АТО і наші земляк Дранченков В. загинув смертю хоробрих.

Учениця

Болить мені …Ти знаєш як болить?
Болить біда, що зараз в Україні.
Ця рана душу втомлену ятрить,
І сліз не можу втримати я нині…

Війна… Неоголошена ніким,
Вбиває і калічить українців.
І це наш брат? Та і чи був він ним?
Щоб убивати нас прислав чужинців.

Цей маразматик воювати звик.
Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.
За хворий мозок, за імперський бздик,
Життя вже не одне навіки смеркло.

Болить мені…Ти знаєш як болить.
Ця рана не дає мені спокою.
І ця неоголошена війна,
Розв’язана «братерською» рукою…

Ліна Костенко

Заключне слово вчителя

-Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. За словами Президента Петра Порошенка «Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом свободи, і революція 2013 року, Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи».

Народ мій є,

Народ мій завжди буде,

Ніхто не переможе мій народ!

Відзначаючирічницю Революції Гідності, ми творимо історію, яку пишемо разом.Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

Подумайте, і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна це ….» (Відповідіучнів).

В.В.Базик -бібліотекар школи

У 2017 році Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек у Нижньоторгаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувався під гаслом

«Шкільна бібліотека – за здоровий спосіб життя».

Для бібліотекаря було важливим створити атмосферу зацікавленості, щоб водночас донести до дітей потрібну інформацію, тому з цією метою був організований виховний захід «Подорож у Країну корисних звичок», де на уявному казковому потязі діти повторювали складові здорового способу життя, закріплювали свої корисні життєві навички, згадували правила техніки безпеки.

До учнів молодших класів завітали казкові герої, роль яких виконували п'ятикласники. Свої артистичні здібності показали не тільки виконуючи ролі Баби Яги, Зайчика, Вовка, Чахлика, але й співаючи пісні, декламуючи вірші, розігруючи сценки про здоров'я.

В кінці свята учні дружно скандували: «Корисним звичкам – ТАК, а шкідливим – НІ!»

Подорож у Країну корисних звичок

Під музичне супроводження на сцену виходять діти, співають пісню на мотив «Маленької країни»

Не за горами, не за лісами

Є в Україні село.

Не за горами, поряд із нами,

Ось воно пролягло.

В нім чистотою все іскриться,

В нім горя й зла нема, -

Тут усім добре нам живеться –

Це рідна моя сторона.

Приспів:

Рідна ж бо ти моя,

Рідна моя сторона.

Не за горами, поряд із нами

Ось вона, ось вона.

Як мені не любить

Рідні мої краї,

Тут я родився, тут живу я

Й друзі отут мої.

виступ учнів 5 класу

1. Ми-діти України прагнемо,

Щоб наша держава стала:

Всі: Сильною!

Багатою!

Здоровою!

Красивою!

2. Діти – це майбутнє кожної нації,

Ми любимо нашу країну.

Ми цінуємо життя.

Ми впевнені,

Що все в житті

Залежить тільки від нас!

3. Доброго здоров’я, доброго вам дня.

Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня,

Хай сміється мирне небо і дивує світ.

А земля нехай дарує нам барвистий цвіт,

Бо здоров’я, любі, в світі головне.

А здорових і веселих щастя не мине!

Лунає пісня «Будьте добры»

Звучать фанфари. На сцену виходить Василиса Премудра.

В.П. Здрастуйте, любі діти! Я, Василиса Премудра, щиро вітаю вас і хочу запросити до «Країни корисних звичок». Знання корисних звичок, постійне їх використання завжди зберігало нам здоров’я.

Ну, що, прийшов час вирушати в подорож. Діти, а ви любите подорожувати? Сьогодні ми з вами завітаємо до казкової Країни корисних звичок. А нашим гідом, або провідником, екскурсоводом, буде досвідчена і мудра в справах «чарівних та безпечних» - Баба Яга. Давайте погукаємо її дружно.

Вихід Баби Яги ( на метлі)

Б.Я. Добрий день, дітлахи. Ви впізнали мене? Хто я? Я освічена, талановита і мудра. Фу, ледве долетіла! То дощ, то сонце… Мокла постійно..Вітер цей…Якби не моя звичка загартовуватись, точно захворіла б!

В.П. Шановна, Баба Яга, ми з дітьми готові вирушити в вашу казкову Країну корисних звичок. І ніякі випробування нас по дорозі не злякають. Правда, діти?

Б.Я. Ой, ви такі маленькі. Ох, не вірю я на слово. А перевірити-перевірю! Задам 7 питань. А ви, діти, якщо згодні зі мною, говоріть дружно «так». Не згодні – відповідайте «ні». Готові?

ПИТАННЯ

1. Чи згодні ви, що зарядка - запорука бадьорості та здоров’я? (так)

2. Чи згодні ви, що жуйка зберігає зуби і навіть може замінити зубну пасту? (ні)

3. Чи згодні ви, що загартовування повинне бути регулярним, без пропуску днів? (так)

4. Чи згодні ви, що хокей, лижі, фігурне катання – літні види спорту? (ні)

5. Чи згодні ви, що не можна гладити незнайомих собак, кішок? (так)

6. Чи згодні ви, що із липи можна зробити чай та мед? (так)

7. Чи згодні ви, що сонце, повітря і вода – наші найкращі друзі? (так)

Б.Я. Ти дивись, подолали всі питання! Тоді і інші випробування вам не здадуться важкими!

В.П. Ну, що, діти, в дорогу! Дивимося на мене і слухаємо уважно. Ми їдемо в казковому потязі.

Звуки потяга

З прибуттям, вас, діти! І перша наша зупинка – місто ЗСЖ. В цьому місті живуть тільки здорові люди, які завжди підтримують здоровий спосіб життя.

(виступ учнів 2 класу)

1.

Сонце встало, сонце встало!

Прокидайся і вставай!

Скинь швиденько з себе ковдру.

Не тягни і не зівай!

2.

На площадку по порядку

У прекрасний день оцей,

На зарядку! На зарядку!

Ми збираємо дітей!

3.

Вище руки, ширше плечі,

Раз, два, три!

Від зарядки ти зміцнієш.

Станеш спритним і сильнішим!

Раз, два, три!

Всі (скандують):

Без занять по фізкультурі

Не зміцнить мускулатури!

Лунає пісняна мелодію з казки «Червоний капелюшок»

Якщо хочеш буть здоровим,

Якщо хочеш бути сильним,

Якщо хочеш не хворіти,

Ти із спортом подружись!

Будеш ти завжди бадьорим,

Будеш ти завжди веселим,

І здоров’я всім прибуде

Не на день і не на рік!

П/в А-а, вранці зарядку завжди ти роби.

А-а, довго ти в ліжку ніколи не спи.

А-а, водичкою вмийся…

А-а, всім людям всміхнися…

А-а, у школу ти спіши! - 2 рази

Б.Я - Діти, а що таке ЗСЖ?

(відповіді дітей)

В.П. Правильно. Здоров'я не існує саме по собі, воно не дається на все життя, не є постійним і незмінним. Воно потребує турботи протягом усього життя людини.

Значний відсоток виникнення хвороб залежить від шкідливих звичок самої людини, порушення санітарно-гігієнічних норм, від неправильного харчування, відсутності режиму праці й відпочинку.

( перегляд відеоролику)

(Виступ учнів 3 класу)

Мийдодір

Я, друзі,

Хочу кожному з вас нагадати,

Що все-такизі мною

Варто спершу зустрічатися.

Адже вода, рушник,

Мочалка, щітка, мило

Щодня про вашу особисту гігієну

Дбають щиро.

Я ж бо для всіх –

Здавна найкращий друг,

Не любить Мийдодір

Немитих рук чи вух.

Тож закликаю:

Водою слід вмиватись,

Часто її вживати,

Щоб тіло і душа могли

Здоров'ям добрим наповнятись.

2. Не менш важливе –

Харчування повноцінне,

Поживне, розмаїте, вітамінне.

Жирами ви не зловживайте нині.

Каші готуйте смачні та поживні.

І не беріть у маркетах

Шкідливих концентратів,

Домашні овочі і фрукти –

Вони без консервантів!

Лунає пісняна мелодію «Посмішка»

Є корисні страви і смачні:

Борщ і каша, груші, сливи, спіла диня.

А шкідливим – дружно скажем: «Ні!»

Не приносить вона користі людині.

Про здоров'я треба дбати

Вітаміни споживати,

Огірочки, апельсини і морквину.

І тоді, повір, умить

Перестанеш ти хворіть.

Пам'ятай це мудре правило, дитино.

Не купуй нізащо на обід

Різні чіпси, шоколадку і «Мівіну».

Їх вживать багато нам не слід,

Не приносять вони користі людині.

В.П. Подивися Бабуся що ще тобі покажуть наші діти…

Сценка

(Сценка за мотивами мультфільму «Ну, постривай». Звучить мелодія з мультфільму. На спортмайданчику Заєць займається гімнастикою, потім піднімає гирі. Поруч з кеглями граються діти. З'являється з цигаркою в зубах Вовк. Він іде розв'язною ходою, лапи в кишенях. Вигляд має страшний, скуйовджений. Йому не сподобалася весела гра дітей, він розкидає їхні кеглі, ображає, хуліганить. Заєць поспішає на допомогу. Він враз скрутив Вовка. Вовк переляканий і здивований, що не може перемогти).

Заєць.

Ах ти ж, злісний хуліган!

Заважаєш нащо нам?

Ти хоробрий лиш з малими,

То й знущаєшся над ними.

А на себе лиш поглянь,

Соромно й дивитися.

Від цигарки жовто-синій --

Отак накуритися!

Краще б спортом ти займався,

Час би з користю провів,

Набирався сили й духу,

Не ходив до лікарів!

Вовк.

Ой, ой, ой! Я більш не буду!

І про бійки теж забуду.

Буду спортом я займатись,

Сил, здоров'я набиратись.

Б.Я Скоро осінні канікули, дітки будуть відпочивати. А чи знають вони правила безпечної життєдіяльності?

В.П. Ну, звісно ж !

Б.Я А попереду, між іншим, «Пожежна служба». Всі жителі країни постійно навчаються і ніколи не порушують правил пожежної безпеки…

В.П. Ну, звісно ж, Ягуся, наші дітки і це знають! Правда ж, діти?... І віршики про поведінку з вогнем можуть розповісти і сценки показати…

Б.Я. Ану, ану…подивимось…

(Інсценування учнями 4 класу)

Вовчик та Михась

Одного сонячного дня

Вовчик та Михась

Пригод із самого рання

Шукали повсякчас.

Та ненароком Вовчик

Побачив на плиті

Пакуночок гарненький

Новеньких сірників.

Запалив один сірник,

А за ним і другий…

Та вогонь такий шкідник –

Підпалив і… друга.

Кричить Михась від жаху:

- Ой! Ой! Рятуй! Болить!

А Вовчик з переляку:

- Як? Як його гасить?

Та ось на гамір хлопців

Прибігла тітка Ніна

І вогнегасником своїм

Полум’я згасила.

- Ви що, поганці, скоїли?

Їх стала так повчать:

- Погані з вогнем іграшки,

Не можна жартувать!

Вибачте нас, тітко, Ніно,

Тепер знаєм, що сірник

Завдає лиш лихо злісно,

Так, що серденько щемить.

Тож бажаю всі малятам

З сірниками справ не мати.

Думати про наслідки завжди

Щоб не трапилось великої біди!

Учні:

1.Вогонь наш друг, бо він завжди

Нас в прохолоду зігріває.

В будинках наших затишно

Завдяки йому буває.

Вогонь ворог – ти не забувай.

Як ідеш з дому – вимикай

Електричне приладдя усе –

Воно пожежу лиш несе.

2.Вогонь - це друг, і ворог,

На службі він завжди,

Але вогонь – це й порох,

Накличе ще й біди.

Погодьтеся з батьками,

Не грайтесь, сірниками.

Слухайте і вчителів -

Бо це треба знати всім!

В.П. Шановна,Баба Яга, а що ще є в Країні корисних звичок?

Б.Я. Ну, наприклад, в цій країні ніхто і ніколи не порушує правила дорожнього руху…

В.П. О, так це і ми завжди робимо, так, діти?

Б.Я. А чи може хто мені зараз сказати як треба переходити дорогу?

Я вам буду показувати знаки, а ви мені говоритимете що вони позначають. Домовились?

Відповіді дітей

В.П. Ну, що, бабусю, ти задоволена?

Б.Я. Ой, як ви зраділи…! Але ж тепер вас чекає наступна зупинка у Країні корисних звичок…

В.П. І яка ж?

Б.Я.(шепоче) «Невідома доріжка»

В.П. Що, що? Що ви там шепочете?

Б.Я.(голосно і зло) Невідома доріжка!

Але туди можуть потрапити тільки сильні та здорові, слабким там не пройти!

В.П. От і добре! Зараз ми всі разом з дітьми виконаємо чудові чарівні вправи, які подарують всім силу для подорожі по невідомій доріжці.

Фізхвилинка на мелодію пісні « Гусі – потягусі»

Страшна музика. Виходить Кощій.

К. Ох, і давненько ж нікого не було на Невідомій доріжці. Жителі Країни корисних звичок стали дуже розумними. Намагаються не заходити сюди.

Б.Я. Кощій, наші дітлахи дуже розумні! В твої сіті ніхто не попадеться!

К. Ха! Ці малявки –розумні? Не сміши мене! Малуваті вони ще, щоб розумними бути. Вони не знають як себе вести з незнайомими людьми.

В.П. А, ти, Кощій, сам запитай у діточок. Вони тобі скажуть.

К. Добре, я зараз буду називати вам питання, а часу на роздуми вам не дам.

Треба буде відповідати миттєво, на 1,2,3! Боїтеся?

Б.Я.Всі зрозуміли? Якщо буде потрібно, інші будуть доповнювати відповідь.

Турнір «Бережи себе»

1. Надворі до тебе підійшов незнайомець і сказав, що твоя мама прислала його за тобою . Як ти вчиниш?

2. Якщо незнайомий чоловік взяв тебе за руки і намагається затягти тебе з собою в автівку, що ти будеш робити?

3. Ти вдома один. У двері подзвонили, сказали, що сантехнік. Що ти робитимеш?

К. Що ж, молодці, діти, знаєте! Не зміг я вас залякати…

В.П. А ми ще й віршика тобі розповімо про правила поведінки в таких ситуаціях.

(Виступ учнів 5 класу)

1. Хоч ви зовсім ще малята,

Проте пам’ятайте:

Діти ви, не козенята,

Правила вивчайте!

Якщо ви самі удома,

То запам’ятайте:

І людину незнайому

В дім свій не впускайте,

Бо дитя не може знати

В кого що на думці.

незнайомець може мати

Навіть зброю в сумці.

2.Може речі всі забрати

І дитину вбити.

Тож не треба відчиняти,

Краще потерпіти,

Доки Тато, доки мама

Не прийдуть до хати,

Вам людину незнайому

Не треба впускати.

Двері добре зачиняйте

Кожен раз, постійно.

Правила запам’ятайте

І живіть спокійно!

Б.Я. Ну, як тобі, Кощеюшка? Не залякав ти наших діточок, як не намагався!

К. Ха, у мене є ще одне завдання: треба пройти наше болото. А пройти його зможе тільки той, хто знає чарівні слова та має друзів! Це завдання ніколи вам не виконати! Ви точно не знаєте і не пройдете! Ха-ха. Ля-ля-ля. Жу –жу-жу.

В.П. Ну, це найлегше завдання для наших дітей, бо всі вони знають чарівні слова і мають багато друзів. Ось послухай!

1.Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю

З ранку і до ночі!

-Доброго здоров’я, Галю!

-Добрий день, Оленко!

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати.

І кажу всім: «На добраніч!»-

Як лягаю спати.

2. І «спасибі», й «Дуже прошу»,

«Вдячна вам», «Будь ласка»,

Словом, радість всім приношу,

Світ стає, мов казка!

«Всім привіт», «Іди здрова!»,

«Дякую красненько!»-

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

Будьте ввічливі ви, люди,

Будьте всі здорові!

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові!

Лунає пісня «Про друга»

В.П. Ну, що, переконався, Кощій?

К. (сумно) Так…Здивували ви мене, дітки. Розумні ви. На жителів Країни корисних звичок хочете бути схожими? Але вони ще і лісові хащі дуже добре знають. А ви не знаєте! От, якщо я вас запрошу туди, підете? Чи побоїтесь?

…

Добре, тоді наступного разу ми з вами вирушимо в подорож по лісовим хащам. А зараз скажіть, чи запам’ятали ви правила Країни корисних звичок?...

Учні:

1.Щоб мужнім стать і стать сміливим,

Сильним духом, сильним тілом,

Загартованим, здоровим.

То виходь на стадіони!

2.А не зовсім навпаки!

Йди сміливо і записуйсь

У спортсекції, гуртки!

3.Є для ігор місць чимало:

Двір, майданчик, парк і сад.

Тож не грайтесь де попало –

Все тоді піде на лад.

4.Правила дорожні знайте,

По дорозі не біжіть.

Від дороги далі грайте-

Будете в безпеці жить.

5.Мити рук не забувайте,

Ноги мийте кожен раз.

Спати в ліжечко лягайте,

В строго визначений час.

6.Є ще слово невеличке.

І приємно так звучить.

Це хороше слово – звичка,

Нам без звичок не прожить.

7.Є погані звички й гарні,

Хай погані йдуть від нас!

А хороші звички, славні,

Набувайте, в добрий час!

К. Що ж, молодці! бачу, недаремно ви сьогодні завітали до Країни корисних звичок.

Б.Я. Ось ми з вами і побували в Країні корисних звичок. Ми дізнались як живуть люди в цій країні, що потрібно робити, щоб бути здоровим, життєрадісним, веселим і щасливим. У світ людина приходить для добра – творити добро її завдання.

В.П. Ростіть здоровими і добрими, розумними і мудрими, працьовитими і творчими,зігрівайте кожного своєю щирою усмішкою, великою любов’ю, добрим і теплим словом, мудрою порадою, бо ви прийшли у світ для добра.

К. Якщо ви, діти, виростете такими: здоровими фізично і духовно, то наша нація буде здоровою і гарною, а рідна Україна, наша держава, стане могутньою і сильною.

В добрий час і доброго вам здоров’я!

Лунає пісня « Ми бажаєм вам добра»

«Україна – єдина країна»

Мета:

· ​ виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що

відбувається з країною, вдячність тим, хто віддав за неї життя;

· ​ формувати громадянську позицію школярів, повагу, толерантність до інших народів,

віру в краще майбутнє України.

Епіграф: ”Єднайтесь, люди, в кого ще живе в душі любов до рідної країни....” Г. Акулов

Вислови

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею.

В. Сосюра

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

Обладнання: реквізити телестудії, комп'ютер, аудіозаписи, слайдова презентація „Україна – єдина країна”

Звучить пісня „ Україна – це ми ” , на фоні пісні демонструється слайдова презентація .

Виходить юнак у воєнній формі, касці, обгорнутий прапором України з

безсмертниками в руках. Читає вірш.

Я прийшов з піднебесся, з пекельної вирви,

Крізь вогонь і залізо проніс я любов

До Вкраїни, що всіх нас, як мати, зростила.

За яку я жертовно пролив свою кров.

Юні друзі, послухайте воїна-брата:

Тільки в єдності сила і міцність буття,

Тільки разом ми зможем недолю здолати,

Пам'ятайте: за це віддали ми життя.

Л. Савіцька

Демонстрація відекліпа пісні Анатолія Матвійчука «На варті» .

Учитель: Дорогі мої дорослі діти! Завтра вам іти в самостійне життя. Ви мусите стати гідними подвигу своїх співвітчизників, ваших старших братів, які принесли свою молодість, своє життя на вівтар боротьби за волю і єдину Україну. У нас сьогодні не просто урок, а політично-мистецьке шоу, тема якого: „Україна – єдина країна”. І присвячуємо ми його Небесній сотні, що полягла на Майдані, піднебесним сотням, які загинули на Сході, боронячи волю, незалежність і єдність нашої держави.

Аудіо запис фрагменту пісні Наталії Май „Горить свіча”

Ведучий шоу: Розпочинаємо наше шоу. Дозвольте представити наших гостей. Це народні депутати України від Заходу і Сходу, відомі українські історики, поети, а також на відеозв’язку з нами народний артист України, поет - композитор Анатолій Матвійчук та популярний музичний гурт „Океан Ельзи”. Вітаємо всіх у нашій студії.

Звучить куплет пісні „Океан Ельзи” „Все буде добре”

Ведучий шоу: Герой роману французького письменника А. Камю „Чума” священик Панлю, звертаючись до жителів зачумленого міста, промовляв так: „Нас спіткало лихо, брати мої, і ви його заслужили, брати”.

Дійсно, лихо приходить тоді, коли люди втрачають пильність. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впевненими,що війна – це не у нас. І головне – ми забули, що наша сила – в єдності.

Тож давайте у форматі нашого шоу поговоримо про ті цінності, які роблять нас сильнішими, зміцнюють і об’єднують нашу державу.

Отож, до розмови, шановні!

Деякі українофоби твердять, що такої держави, як Україна, ніколи не було і вона не має права претендувати на цілісність і самостійність.

Чи так це? Попросимо шановних істориків дати відповідь на це запитання.

Історик 1. Звичайно, що це черговий міф тих, кому поперек горла стали українська демократія, самостійність та її європейська орієнтація.

Державне будівництво українці розпочали дуже давно. Паростки української державності зародилися і виросли в далеких предків українського народу – антів. Держава антів проіснувала ІІІ століття (з кінця ІV до початку VІІ).

На жаль, здобутки наших предків були знищені навалою азіатської орди.

Історик 2. Погоджуюсь зі своїм колегою, що процес українського державотворення був складним і болючим, але уже в середині ІХ століття була утворена нашими предками нова могутня держава – Київська Русь.

Таким чином, українці мали власну державу у 4-7, 9-13, 15-17, 18 та 20 століттях.

Україна мала своє військо, власну економічну та адміністративно-територіальну систему, гроші, проводила самостійну внутрішню та зовнішню політику.

Історик 1. Отже, це доводить, що український народ уперше в світовій історії творив демократично-правову державу в той час, як в інших країнах про це ще і не мріяли.

Історик 2. Хочу тільки додати, що у багатьох політичних питаннях Україна завжди була попереду.

Ще тільки мали з’явитися французькі просвітники, які висунуть несміливі ідеї щодо конституційного обмеження „освіченого монарха”, а український гетьман Пилип Орлик, перебуваючи у вигнанні, запропонував ще не знані у світі демократичні засади в створеній ним Українській Конституції. Конституція П. Орлика являє собою модель єдиної, вільної, незалежної держави у формі демократичної республіки, заснованої на визнанні природного права людини на свободу і самовизначення.

Народний депутат від Заходу. До речі, хочу зазначити, що європеїзація для П. Орлика була тим засобом, що мав привести Україну до самостійності.

Ведучий шоу: Безперечно, Українська держава має давню історію і будується не на голому місті, а на вікових державних традиціях.

Народний депутат від Сходу. Самостійність, про яку українці мріяли віками, дісталась нам без краплини крові.

Поет 1. Шановні мої, оскільки у нас політично-мистецьке шоу, дозвольте додати до нудної, приземленої політики трохи високої поезії.

Послухайте мою Музу.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна,

Одна від Заходу до Сходу,

Володарка земель і вод.

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Д. Чередниченко

Народний депутат від Сходу. Шановний поете, політики не говорять віршами, але після рядків, які я зараз почув і які вразили мою душу, мені захотілося прочитати свого вірша, написаного нещодавно в моєму рідному Миколаєві.

Не претендую на поетичну майстерність, але щирість гарантую.

Прибузького Гарду ми дочки й сини,

Зростали у вольній, новій Україні,

Ми любимо Крим і таврійські лани,

Донецьк і Франківськ – це єдина країна.

Нам Бог цю країну в дарунок послав,

І Божий цей дар неподільний.

Час множити славу Вкраїни настав,

Народе мій гордий і сильний!

Ведучий шоу: Саме час послухати пісню „ Я не здамся без бою” у виконанні патріотичного гурту „Океан Ельзи”. (відеокліп).

Ведучий шоу: Скажіть, шановні, що для кожного з вас означають слова «Я українець».

Думки учасників шоу.

Ведучий шоу: Дякую тим, хто висловився, пропоную послухати відповідь на дане питання нашого гостя, поета-пісняра Анатолія Матвійчука, який знаходиться з нами на відеозв’язку.

Відеоролик пісні «Я українець»

Ведучий шоу: Продовжуємо наше спілкування.

Україна – єдина, унітарна держава. В ній спокійно уживаються поруч представники понад 130 націй та народностей. Та не живеться спокійно тим, хто не хоче бачити Україну щасливою.

То підкинуть міф, що не було такої держави, як Україна, то поділять українців на 3 сорти, то вигадують „бендерські” страшилки, а то підкинуть „мовне питання”.

Хотілося б почути, шановні, ваші думки щодо вічної мовної проблеми.

Історик 1. Польський лінгвіст Михайло Красунський у своїй праці, виданій в Одесі 1880 року, зазначав, що на основі зіставлення індоєвропейських мов, дійшов глибоко аргументованого висновку: найдревніша із них саме українська.

Сьогодні українська мова – одна із найдовершеніших, найбагатших мов світу.

Народний депутат від Заходу. І дозвольте нагадати, що це державна мова нашої країни, визнана такою законом про мови в Україні.

Народний депутат від Сходу. Це безперечна істина, але я глибоко переконаний, що неважливо, якою мовою розмовляє людина, а важливо, як вона любить Україну.

Ми вже бачимо, до чого привели спекуляції на мовному питанні.

Поет . Дозвольте, шановні, висловити свій поетичний погляд на дану проблему.

Із синіх Карпат простягну тобі руку,

Ясний побратиме в донецькій землі.

У горах моїх уже осінь відгукує,

Над краєм твоїм вже ячать журавлі.

І буде тоді зрозумілою мова,

І стане тоді об’єднавчим „язик”,

Бо є головне – це Вкраїна чудова,

Що звати Вітчизною кожен з нас звик.

Л. Савіцька

Ведучий шоу: Ще дитячі казки вчили нас простій і вічній істині: „Сила – в єдності”.

Народний депутат від Заходу. Деякі політики, скажемо прямо, запеклі вороги України, хочуть, щоб Схід і Захід ворогували довічно.

Народний депутат від Сходу. Як каже наш мудрий народ: „Не діждуться!”

Мы всегда с тобой будем братьями,

И так будет во все времена,

От одной рождены мы матери,

Украина у нас одна.

Л. Савіцька

Ведучий шоу: Хочеться вірити, що Україна для кожного з нас найрідніша,

найкраща країна. Вона була, є і буде унітарною, неподільною єдиною завжди. Ми її любимо: як діти люблять матір — і в здоров’ї, і в хворобі — та докладають зусиль до її одужання, так і ми мріємо та віримо в часи зміцніння й розквіту України як незалежної держави. Ми з вами цілком свідомі своєї причетності до розбудови нашого спільного дому й відповідальності за нього.

Під звуки пісні «Разом і до кінця» виступають учні.

1-й учень. Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнім.

Учитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою.

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, завжди пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями й мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити користь. Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками й серцями.

Музика посилюється.

Учень

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина, —

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, — казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Демонстрування відео «Молитва За Україну» (Діти запалюють свічки).

Поет .

Скажу, брати, вам наостаннє,

Що сила наша лиш в єднанні,

Єднаймось, браття українці,

Щоб не загинуть поодинці.

Єднайтесь люди, в кого ще живе

В душі любов до рідної країни,

Бо у дитини мати лиш одна,

Одна у нас єдина Україна.

Г. Акулов

Ведучий шоу: Тож, не ділімо Україну ні за якими ознаками: різні береги, сторони світу, регіони, бо вона – єдина, одна родина, одна сім’я.

Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на всі негаразди, що відбуваються зараз, усі ми прагнемо одного — миру, спокою, міцної та квітучої держави й чистого неба над головою.

Звучить пісня Н. Бучинської «Моя Україна».

(пісня Анатолія Матвійчука «Одна родина», приспів виконують всі учасники шоу).

Мужність і відвага крізь поколінь.

Святковий концерт до дня захисника України

ЗДНВР Пшенична ОО

Ведуча:Доброго дня, шановні гості.

Згідно з указом № 806/2014 Президент України постановив: «Установити в Україні свято — День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня».Це свято є направду всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття,учасники Революції гідності, добровольці і військові ,волонтери ,діти і дорослі — всі ті,хто в різний спосіб наближають перемогу.

Урочиста свято присвячена Дню захисника України, оголошується відкритою.

Гімн:

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

І ось ідемо в бою життєвому.
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героїв ІІ світової війни, героїв афганців, ,героїв небесної сотні і героїв АТО і промовмо молитву за душі загиблих.

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Вшануємо пам'ять мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України

хвилиною мовчання.

9 КЛАС ПІСНЯ «Україна» Кривчик А Юсупова Е

Сьогодні ми раді вітати на нашому святі людей , які захищали і продовжують відстоювати Соборність і незалежність України .

Нехаєв Олександр Сергійович

Зайцев Максим Вікторович

Шубін Віталій Миколайович

Тищенко Сергій Миколайович

Назаревич Олександр Романович

Назаревич Володимир Романович

Самчук Костянтин Володимирович

Харченко Олександр Іванович

Київський Ігор

Також наші щирі вітання воїнам афганцям

1 Кравченко Олександр Михайлович

2. Казанок Микола Васильович

Заніс рідний вітер у серце зернину,
І чисте колосся з душі проросло.
Лише Батьківщина, лише Україна
Покладе надію мені на чоло.

Ідуть місяці і роки без упину,
Й немало спливло вже тієї води.
Лише Батьківщина, лише Україна
Залишиться в серці моїм назавжди.

За волю стоятиму я до загину
І прапор Шевченка онукам віддам.
Лише Батьківщина, лише Україна
Світитиме вічно прийдешнім вікам.

Не згасне народ, що по вільній стежині
Ітиме до щастя, тепла й доброти.
Лише Батьківщина, лише Україна
Всіх нас приведе до святої мети!

Монтаж 1-2 клас

У всіх людей своя святиня
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в пустелі рай.
Нема без кореня рослини,
Нема людей без батьківщини.

ВедучаДо вітального слова запрошується голова Нижньоторгаївської сільської ради Базик В.М.

ПІСНЯ берегиня «Рідня моя»,

«А я чорнява»
Приходить світле та радісне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людській рід, за мир і добро на нашій землі.

Історія зберігає багато свідчень того, як вищою волею Пресвята Богородиця боронила наш народ, наше козацьке військо, надавала воїнам сил у боротьбі з ворогом. Саме тому в Україні свято отримало другу назву – Козацька Покрова і відзначається ще й як день українського козацтва. Я щиро вітаю всіх, в кому живе дух наших славних попередників – запорожців, бажаю здоров’я і нових перемог в ім’я нашої великої Батьківщини.

7 клас літературно-музична композиція «Гей ви козаченьки

3 клас «Танок з віночком»

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Я хочу лиш, щоб чоловічі руки

Не зброю обіймали, а коханих.

І щоб вони не танки вели в поле,

А борозну до щастя прокладали.

Хай дужі руки чоловічі,

Не порохом пропахнуть, а колоссям,

Хай у труді шукають щастя вічне,

Так в нашому народі повелося.

Пісня ансамблю Берегиня «Їхав, їхав Козак містом» «Ой, при лужку»

Виступ учня 4 класу «Лист до козачки»- Мамуладзе Д. музика

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

Танок «А у нас на Україні»

У світлий день Покрови Пречистої Богородиці, яка українцями завжди вважалася заступницею і покровителькою відзначається національне свято – День козацтва. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення.

Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь

українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

Пісня ансамблю Берегиня «Козак»

5 клас інсценування

«Козаки пишуть листа турецькому Султану

Пісня ансамблю Берегиня «Українські жіночки»

«Смуглянка»

Нехай вже давно минули дні Запорізької Січі, але козацтво існує, як живиться в кожній людини прагнення до вільного та незалежного життя. Врешті решт, козацтво – це стародавній український варіант демократії, це втілення прагнення нашого народу на самовираження та національний суверенітет. У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя.

Виступ учнів 6 класу

Вірю, що козацтво і надалі залишатиметься в авангарді конструктивних сил, які беруть на себе відповідальність за долю країни, сприяють зміцненню громадянського миру і згоди.

Бажаю усім козацького здоров’я, невичерпної енергії

Пісня 8 кл «А я бажаю вам добра»

“Памяті героїв Крут”

Історичний журнал

Сторінка

вчитель історії Харченко В.В.

Мета: Розкрити суть, причини трагедії під Крутами, виховувати в користувачів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.

Вчитель Сьогодні ми вшануємо пам'ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави. 300 хлопчиків, майже дітей, пішли в безсмертя прямо зі студентської аудиторії чи шкільного класу. Сухими словами історичних документів, полум’яними рядками поетів, зворушливою музикою пісні ми хочемо розповісти про подвиг.

Перегляд фільму «Під Крутами»

Ведуча: Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші, багряніші від рож, горять у просвіті на плитах незатертих.

Ведучий: Супроти чужої навали,

Супроти смерті – в стужу, сніг,

Ось тут вони, ось тут стояли

І всього жменька – триста їх.

Ведуча : Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня та спить в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

Ведучий: Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас – життя – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

Ведуча : Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

Виступ 10 класу

Вчитель : Добре кажуть: „Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїми коріннями, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе, і, як сказав у своєму романі Павло Загребельний: „На порожньому місці роду не заснуєш”. Саме тому ми повинні знати історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами.

Виступ 1 класу

Ведучий: Сьогодні безкровно на диво вікам Будується наша Вкраїнська держава.Її незалежність потрібна всім нам І ми помилятись не маємо права. Історія наша нам більш не простить, Забудьмо зловіснії сварки і чвари. Як зрадим Вкраїну в цю жадану мить, Нам знов не минути всім Божої кари. Згадаймо, як

предки боролись колись, В боях здобували і волю, і славу; Як річеньки крові за край наш лились, За рідну Вітчизну, Вкраїнську державу.

Виступ 5 класу

Ведуча: Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Людина має пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру.

Виступ 7 класу

Ведучий : І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом'януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Ведуча: Нема любові понад ту,

Що окропила кров'ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

Вчитель: У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

Ведуча: 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Уніварсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „молодшого брата”.

Виступ 2 класу

Ведучий: Послухай, як шумлять жита,

Де стільки літ буяли січі

І смерть дивилася у вічі ,

І воля марилась свята.

Послухай стогін і збуди

Порив душі, надії Квіти ;

Чиї сини, чиї ми діти,

Спитай і сам себе суди.

Виступ 6 класу

Ведуча : Земля кипіла навкруги

Вмирало юне покоління…

Послухай, стогне як коріння ,

Котре зрубали вороги.

У боревій доби ,

Щоб скрипіння не зміліло,

Безсмертя дух освятить тіло –

І совість стане на диби.

Ведучий: Послухай вікові пісні І власну вимости дорогу,

І присягни собі і Богу,

Що не відступиш у боротьбі.

Бо кличуть сурми й солов’ї

Для внуків воля – краща доля

Одна є мати – Україна,

Як син, ти захисти її.

Виступ 9 класу

Ведучий: Ти впав, товаришу, у ранах

Між трупами таких, як сам ,

Та не останній в могіканах ,

Борониш ти святий вігвам.

Ведуча : Вони ідуть у лавах щільних

Вперед, вперед, і не один

Упав, як ти, в огнях свавільних

Під спів червоних хуртовин.

Ведучий:

Благослови ж їх льот шалений ,

Умри з усміхом на устах ;

Не поведе більш кат скажений

Твоїх братів у кайданах.

Ведуча : Коли ж здригнуть міцні їх лави ,

Коли не схочуть умирать,

Покрий тавром ганьби й неслави ,

Спали пожежею проклять!..

Ведучий: День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

Здригнулись зорі в сполотнілім небі

І тихо подали в криваву заметіль.

Стогнали Крути і молився вітер,

Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди.

В пекучий сніг…

Навзнак. Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі – як один… Кріпися Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

Виступ 4 класу

Ведуча: Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Вчитель: Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації. Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Виступ 8 класу

Ведучий: Народе мій, для всіх завжди відкритий,

Не вір, що воля з'явиться сама,

Не дай себе підступно обдурити,

Мовляв, дороги іншої нема.

Як знову йти до старшого нам брата

Просить своє... й на весь світ працювать,

Не дай себе до нитки обідрати,

Зумів же двічі пута розірвать.

Ведуча: Не вір невтомним брехунам пихатим.

На жаль, такі синочки в тебе є,

Що все на світі ладні обібрати,

Купити, перезрадити, продати,

Священну волю навіть розіп'яти,

Покривдить рідну матір, осміяти,

щоб тільки крісло втримати своє.

Народе мій, великий, український,

Як буде в тебе воленька свята,

То буде й коровай, і мед по вінця,

Не зразу, та на вічнії літа.

Виступ 3 класу

Вчитель: Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій пам'яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі. Звучить гімн «Ще не вмерла Україна».

Лінійка-реквієм

«День пам’яті Небесної сотні. Герої не вмирають!»

Вчитель

Ведучий:Всі ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Ведуча: Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Ведучий.21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД.

Ведуча.30 листопада обурена таким рішенням уряду молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві, всіляко підкреслюючи мирний характер своєї акції. Невдоволення підтримують по всій Україні.Це був початок Революції Гідності. Та злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.

Ведучий:Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

(відео «Обличчя майдану»)

Ведуча:Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. Події у Києві 18-20 лютого стали фінальним і найбільш драматичним етапом революції.

Ведучий:На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться… Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення.

Ведуча:Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

Ведучий: Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Ведуча:На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

Ведучий:Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Ведуча:Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Ведучий:Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

(відео «Мамо, не плач»)

Читець 1 …і мовчки сотня непокорених героїв

відходила у чисті небеса,

і погляди знесилених мільйонів

дивились вслід братам, батькам, синам;

Вони загинули за нас весною

Віддали все що було в їхньому житті

І ринули у небо сотнею святою

Боронити звідти нас від ворогів

у темне небо по руках в відкритих трунах

до світу кращого крізь сльози матерів,

не буде прощення убивцям й нам не буде,

коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,

хто не дістався правди, оступившись на півкроці,

горять серця, палають вільні душі,

зійшла зоря, гряде нове життя,

герої не вмирають, кличуть нас на барикади,

і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,

витає дух нескореної волі,

гримлять щити, молитви і пісні,

рядами рівними між нас ідуть герої,

усі, хто голову поклав в ці темні дні.

З очей мільйонів – сльози потекли;

Серця мільйонів – болем умивались… .

Серця ж Героїв битись не могли,

І очі їхні вже не відкривались.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

На небі спокій їх чекає вже;

І Вічна Пам`ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

Читець 2.

Майдан… з Героями іде прощання…

Тисячі людей зібралися в цю мить.

Для когось на землі вона передостання,

А хтось в землі сирій вже мирно спить…

Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

Ридають всі… не стримати гірку сльозу…

Покотились сльози по щоках і обороні…

Сотники, що полягли,– не встануть з сну,

Не посивіють у майбутньому вже скроні…

Читець 3.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

Ведучий.Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях.. Вшануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України!(хвилина мовчання)

Ведуча.Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.

Нехай пам’ятають про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

Ведучий.А ще ми маємо піклуватися про тих, хто залишився без найдорожчих людей. Без своїх дітей та батьків, сестер та братів, чоловіків і дружин, рідних і друзів… І щоразу, при кожній нагоді, не залишати їх з горем наодинці. Це найменше, що ми можемо зробити для них.

Вічна пам’ять героям!

Слава Україні!

Не всі повернулись з чужої афганської війни.

Вечір-зустріч з воїнами-афганцями.

Бібліотекар Базик В.В.

Мета: розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів та матерів, сини яких загинули в Афганістані.

Ведучий. Доброго дня, шановні гості та присутні у цьому залі. Сьогодні ми запросили вас на зустріч з воїнами-афганцями з нагоди і виведення військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану.

Ведуча. Шановні гості, батьки, діти! Сьогоднішнє свято ми хочемо розпочати таким запитанням : чи треба взагалі згадувати про війну?! Дехто каже, що не треба. Я думаю, що треба. Треба доти, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!»

Ведучий. У цей день перестаньмо згадувати про війну, яку ми назвемо останньою не тільки тому, що хочеться назвати її так, але й тому , що будемо переконані в цьому. Сьогодні ми зібралися на свято пам’яті, присвяченому воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні. На нашому святі присутні колишні солдати, учасники бойових дій в Афганістані.

Кивцов Юрій

Плетньов Сергій

Доля милувала їх. Всі вони повернулись додому живими .

Ведучий. 15 лютого 1989 року було завершено виведення військ колишнього СРСР з території Демократичної Республіки Афганістан.

Ведуча. 15 лютого у житті колишніх військових, які пройшли дорогами Афганістану, навіки залишиться як день пам’яті про чужу і жорстоку війну. Афганістан – це мужність воїнів, це вірність солдатській дружбі, це взаємовиручка і взаємодопомога.

Ведуча. Ці роки , що минули, згуртували колишніх бійців-інтернаціоналістів, поєднали їх в одну родину, де біль одного віддається щемом у серцях інших, а радість стає загальним почуттям.

Перегляд документального фільму «Сторінками Афгану»

Ведучий. Афганська війна… та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в журбу тисячі материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.

Ведуча. … Тисячі наших земляків пройшли це жорстоке випробування. … з них повернулися додому у цинкових трунах. … тисяч залишилися інвалідами, понад… тисяч живуть з невиліковними хворобами, 86 українських юнаків – у полоні, більшість з яких можна вважати такими, що пропали безвісти.

1-й учень. Хто ж відповість?

Як захлинався бій останній

І ущухав вогонь атак,

Упав юнак в Афганістані –

Двадцятирічний мій земляк.

Упав, з очей спадали зорі,

Темніла неба пелена…

О, Боже мій, що тільки творить

Людьми придумана війна!

Війна в наш дім проникла тихо,

Згасивши тисячі життів,

І залишила біль і лихо –

Печалі вдів і матерів.

Хто ж відповість за юні долі,

У крові викупаний стяг?

Коли і як приспати болі

В людських знівечених серцях?..

А, може, скажуть кладовища

Устами жалібних троянд,

Чом дев’ять літ там юність нищив

для нас чужий Афганістан?

Танок від 1 класу

Ведучий. АФГАНІСТАН…Не відболить це горе, не виплачеться і не від печалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України. Вони б були добрими майстрами, вчителями, лікарями, юристами, можливо б, представляли ВУЗы Полтавы і Києва, Львова і Одеси десь на спортивних змаганнях, творчих конкурсах… Але чужа війна відібрала у них таку можливість.. Не повернулися вони додому…

Руднік С. Заплакало небо дощами…

Біль і туга зійшлися клином.

Свистіли кулі над Афганістаном,

Прощалася мати із сином.

Котилися сльози рікою.

Ще б жити – та віку немає.

лишилась невістка вдовою

Й онука за батька питає.

Прощається мати із сином…

Прощаються гори й долини,

І більшого горя немає –

Як жити тепер без дитини?

Лиш чорна хустина.

Німа домовина…

«Прости» – ледь шепоче вустами.

Лиш чорна хустина – то туга за сином.

Заплакало небо дощами…

Ведуча. Посивілі жінки у чорних хустинах… Скільки ж їх? Скільки сліз? Хіба можна висловити словами материнське горе?! Цинкова труна, свіжа могила, фотографія у чорній рамці… вічний біль. Вічна скорбота. Не заростає стежка до могил афганців, спогади про них живуть у пам’яті людей, у солдатських піснях.

Перегляд музичної композиції «Саня»

Ведучий. Україно, якби ти знала, яких страждань довелося пережити твоїм дітям! Було і приниження, і знущання, й недовіра, але найстрашнішими були війни, війна – це жах, який відбирає життя, розбиває сім’ї, нівечить красу.

Виступ 6 класу «Це моя земля»

Ведуча. Найбільш у народну пам’ять врізалася саме неоголошена афганська війна, відгомін якої ми відчуваємо й досі. Вона чорним смерчем пронеслася над просторами України. зачепила переважно прості родини робітників і селян, які віддали своїх, часто єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.

Виступ 10кл «Козацького ми роду»

Ведучий. За майже 10 років бойових дій, як тоді казали, «за річкою», аби зайвий раз не згадувати слово Афганістан. На цвинтарях України з’явилося понад три тисячі свіжих могил з юними обличчями на фотографіях.

Ведучий. Навіть на могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі, байдуже посилаючись на інтернаціональний обов’язок, від чого вмить посивілим батькам було вдвічі важче.

Ведуча. Але Афганістан ще довго буде щеміти в грудях багатьох із нас – загиблих не повернути. Наша пам’ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батьків і дідів у Великій Вітчизняній війні, назавжди ввібрала в себе і новий біль афганських втрат.

Учитель. Афганська війна героїчна і трагічна не тільки із-за обелісків, вона тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. Ніким і нікому не оголошена, вона потребує глибокого осмислення. Немає такого комп’ютера, щоб водночас здобути всі її уроки, політичні й військові, які необхідно для долі суспільства. Тому нехай пам’ять пророкує: що було? як було? і чи правильно було?

Юсупова Д Важко змиритись…

Над шляхом сумують тополі…

І падає сніг на поля і гаї.

Як важко змиритись, повірити долі,

Дивитись на сірий, похмурий граніт.

Юнак же упав, немов зірка із неба,

Упав за далекий Кабул і Герат.

Востаннє ж тут думав, Вкраїно, про тебе,

І чув журавлів, що до тебе летять.

Тюльпанами чорними вкрита земля,

У рідні краї повернувся у цвіті.

Їх кров залишилась, де скелі й пустеля,

А гори від крові слов’янської ситі.

Не можна забути суворої днини,

Зітхають тополі та ранки імлисті,

У матері серце болить щохвилини,

І сльози не сохнуть на листі.

Прийдуть до могил й на поля ветерани,

З дітьми і онуками завтра прийдуть.

В руках немов вогник-тюльпани,

Афганські події у серці печуть…

Як важко змиритись, повірити долі,

Дивитись на сірий похмурий граніт.

Наплакалась мати-Вкраїна доволі!

Кажу, щоб почув увесь світ…

Ведучий. Закінчилась війна. багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять.

Ведучий. Закінчилася десятилітня ніким і нікому не оголошена трагічна війна. Але в людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок та матерів, обелісками з жерстяними зірочками та піснями, які увірвалися в наше життя фронтовим вітром.

Виступ воїнів афганців. Вручення їм квітів школярами.

Ведуча. Летять, відлітають у вічність роки. Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у нашій пам’яті імена воїнів-афганців.

Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.

4-й учень. Хвилина мовчання, хвилина мовчання.

Пекуча й терпка, як гроза.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання.

В ній наша любов і сльоза.

Як подвиг полеглих,

Священна хвилина мовчання.

Ведуча. прошу встати і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Ведучий. Ми обіцяємо ніколи не забути, якою ціною завойоване мирне життя. будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

Ведуча. Нашим гостям і всім присутнім у цьому залі бажаємо здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься – Україною.

Зустріч з воїнами АТО

Круглий стіл

Вітаємо вас на урочистостях на честь мужніх доблесних воїнів, які нині героїчно воюють, захищаючи рідну землю і кожного з нас, які воювали і полягли смертю хоробрих на буремному сході України... Їх ніколи не має забути жодне українське серце.

У всіх людей своя святиня

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

Нема людей без батьківщини.

Ведучий . 23 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.

Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають східний кордон України, це лікарі, які виривають поранених в АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами, обмундируванням, медикаментами та багато чим іншим, вкрай необхідним у щоденній ратній роботі солдата. Зрештою, ще всі ті, хто пожертвував хоча би краплиною своїх статків заради України, заради її майбутнього.

Нашими почесними гостями є воїни АТО наші односельці Назаревич О.. Тищенко С., Зайцев М.

Ведучий . Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини. Це вітання є засвідченням справжнього подвигу патріота.

Коли перед очима проходять кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом нескореної душі, це стало викликом для всіх і для кожного, для тебе і для мене.

Ведучий .

В результаті бойових дій за даними ООН на квітень 2015 року в Україні загинули понад 6 116 людей, ще 15 тисяч 474 людини отримали поранення. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Ведучий .Дані про загиблих і поранених є приблизними - реальні цифри можуть виявитися значно вищими, оскільки сотні людей вважаються зниклими безвісти, а сотні тіл ще не опізнані. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Ведучий Приблизно 400 мирних жителів були вбиті в результаті обстрілів житлових районів, а також внаслідок підриву на мінах та інших пекельних знаряддях вбивства. Більше того, уже тепер відомо, що ті знаряддя ворог почав маскувати під вигляд дитячих іграшок...

Ведучий Нині нараховується близько 1,8 млн біженців і внутрішніх переселенців зі сходу України.

Ведучий Близько 5 мільйонів людей потребують гуманітарної

допомоги в Україні. До них належать як ті, хто живе на окупованих проросійськими збройними формуваннями територіях, так і переселенці.

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава – вписано у серці.

Ведучий 2.

Але нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна. Наче казковий птах, вона піднімається, відроджується із попелу, розправляє гордо крила, стає міцнішою, сильнішою, кращою. Наведу слова одного з політичних аналітиків при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію,патріотизм на високому рівні,згуртовану націю, а ворог лише безіменні могили».

Учень 2.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір,що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

Хай живе Україна! Слава Україні – Героям слава!

Україна - ЄДИНА

Сценарій шкільної лінійки, присвяченій

ДНЮ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

1. Україна… Щедра земля під високим волошковим небом, осяяна промінням вічного сонця. Задумливі степи з своїм високим різнотрав’ям, широкі поля золотої пшениці, що грають хвилями, справжні моря.

2. Густі прадавні ліси, гірські вершини, які здіймаються високо в небо, сині плеса озер, що манять своєю прохолодою, ріки- швидкоплинні, гірські бурхливі або повноводні, могутні, глибокі.

3. Калина край вікна, яка чарує білим цвітом навесні та сяє червоним намистом восени. Похилена верба, прекрасна у своїй зажурі. Маленькі хати, що немов хустини, біліють поміж зеленими садками.

4. Рідна Україна- мова солов’їна,

Золоте колосся, маки у житах.

Край воріт- калина, верба, яворина,

Храми і світлиці в барвах- рушниках.

5. Рідна Україна- то душі краплина,

Пісня журавлина у ранковий час.

Рідна Україна- то земля єдина,

Що сходив ногами босими Тарас.

6. 22 січня 1919 року в Києві на Софіївській площі відбулися урочисті збори, на яких було проголошено Акт злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину велику Україну. Ним стверджувалося об’єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської та Австро-Угорської імперії в єдину соборну. Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі та возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

7. Акт злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної та територіальної консолідації, свідченням їхньої самоідентифікації, становлення політичної нації. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об’єднання українських земель, який вплинув на подальші національно- політичні процеси в Україні.

До слова запрошується вчитель історії Віра Василівна

9. За що я люблю Україну…

За дух незламних людей!

Що бачать усюди руїну,

Та сповнені щирих ідей!

10. За те, що зі зламаним носом

На ноги твердіше стає

Країна, що пахне покосом

І думку ще власну снує!

11. Рідна Україна- пара лебедина,

Озеро бездонне і стрімка ріка

У саду хатина- біла сорочина,

Стежечка-стежина в зелен-споришах.

12. Рідна Україна- за столом родина,

Яром-долиною стелиться туман.

Батькова розмова- тиха, вечорова,

Мамина молитва- вічний талісман.

13. Моя Україна- приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла і йде в нинішній ситуації крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі, вони неодноразово ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців- загарбників. Та українці самовіддано борються за своє майбутнє і краще життя для своїх дітей.

15. Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

16. Одна від заходу й до сходу

Володарка земель і вод-

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

17. І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

18. Стражденна чаєчко- небого,

Єдині два твої крила

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

19. Пісня Україна

Виступ агітбригада «Память»

Давним-давно

Одкорчилась війна,

Лишила обеліски та кургани...

Під кулями ворожими сповна

За тишу заплатили ветерани.

В атаку йшли не ради нагород,

Скалічені страждали в медсанбатах...

За право жить завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

Пекли, як жар,

Бинти на голові,

Та йшли герої сміло на тарани...

Пригадують дороги фронтові

І вбитих побратимів ветерани.

Вернулися живі з полків і рот

І мир подарували рідним хатам...

За право жить завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З роками їх,

Все меншає в строю,

Вкорочують життя їм давні рани...

На вахті миру в рідному краю

Стоять з синами поруч ветерани.

Багато і тепер у них турбот,

Щоб знов не зайнялась війна проклята...

За право жить завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

Вже стільки літ і стільки зим,

За Батьківщину у боях вмирали

Однаково — дорослі і малі...

За довгі роки ще не розшукали

Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі,

Десь при дорозі, у розмай-траві...

Могил отих не обминай ніколи:

Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята:

Тепер уже були б із них орли!

Схилися ж над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

Як відгримів той бій кривавий,

Вони ж ще там, на полі слави,

Уклін їм, мертвим і живим!

Спасибі вам, сивоголові,

Вітчизни-матері сини!

Немає правди у війни,

Вона лиш в мирі та любові!

Зупинись, прислухайся-на мить —

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

Ніхто не забутий.

На полі ніхто не згорів:

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,

І живуть матері,

Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,

Живі!

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

Доглядала, берегла,

Всю любов їм віддала,

Тільки б дужими росли

І щасливо вік жили.

Три кохання, три весни,

Три сини, як ясени,

А вона на всіх одна,

Наче ластівка вона.

Мов для себе берегла,

Та Вітчизні віддала.

Грім ударив з далини,

І пішли її сини...

За Дніпром упав Іван,

За Карпатами — Богдан,

І донині там вони

Зупиняють шал війни.

Тільки менший, Ярослав,

Невідомо де упав.

Три кохання, три весни,

Три сини, як ясени.

Залишилася одна,—

Од синів — лиш імена.

Ой літа, ой жур-біда,

Не повернуться літа...

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

День пам’яті жертв голодомору в Україні

Мета.

Вшанувати пам'ять загиблих, ознайомити учнів з голодом 1933 року, виховати любов і повагу до людей", що завоювали життя.

Обладнання. Хліб, калина, квіти, свічка.

Хід уроку

На столі — розламана хлібина, поруч кетяг кали­ни, гілочка зеленого барвінку, букет свіжих квітів, пе­рев'язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику.

Стіни плачу

Не звільняється пом ять. відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічку.

Помічаю: не замки — твердині, не храми —

скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, XXст.

І не рік, а криваве кипимо: «Тридцять три».

Адлер Королів

Класний керівник (запалює свічку, бере у руки книгу-меморіал «Голод-ЗЗ»)

Літа 7441 від створення світу (літа 33) від Різдва христового був в Україні великий голод. Не було тоді, ні війни, ні суші, ні потопу. А була тільки зла во­ля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих і дітей, і ще не народжених — у лонах матерів.

То ж перегорнемо скорботні сторінки народної пам'яті.

Учениця запалює свідку — кожен учень перед чи­танням запалює свічку пам'яті.

Учень. Петро Макарович Соловищук з с. Луки на Вінниччині: «Батько кладе на тачку 2-х моїх братів і сестру, везе на цвинтар. Розгріб лопатою мамину могилу, розгорнув рядно, поклав їх туди до мами. Закопали. А згодом помер і батько... І так від моєї родини ніякого сліду».

У той вік заніміли зозулі

У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік.

Наші ноги розпухлі узули

В кирзаки-різаки у той рік.

У той рік мати рідну дитину

Клала в яму. копнувши під бік.

Без труни, загорнувши в ряднину...

А на ранок — помер чоловік.

У той рік і гілля, і коріння —

Все трощив буревій навкруги...

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорботна німа край могил.

Д. Головко

Учениця. Світ мав би розколотись надвоє, сонце мало б перестать світити, земля — перевернутись — від того, що це було на Землі. Але світ не розко­ловся. Земля обертається, як їй належить, і ми хо­димо по цій землі зі своїми тривогами і надіями. Тож пом'янімо хоч сьогодні, із спізненням у кілька довгих десятиліть, тих великомучеників нашої тяж­кої історії — мільйони українських селян, жертв не­баченого в історії людської цивілізації голодомору. (Хвилина мовчання).

Учень. Історичні довідки.

а) Це було не стихійне лихо, а зумисно підготов­лений голодомор. Сталін говорив «Ми досягли того. що матеріальне становище робітників і селян поліпшується у нас з року в рік». Після такої заяви мало хто міг наважитися висловити іншу точку зору.

б) Становище в країні було катастрофічним. Ще в жовтні 1932 р. партійно-державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобній галузі. За кілька місяців комісії під керівництвом Кагановича. Молотова викачали у селян внутрішні фонди _ про­довольчий, фуражний, насіннєвий.

в)Представники місцевої влади організували у се­лах спеціальні бригади, які вимагали віз кожного не­гайно відвезти на станцію мішок зерна, а в разі нело-, слуху позбавлення волі на 10 р. Це був розбій, свідо­мо спрямований на фізичне винищення селянства.

Обдирали селян

Обдирали селян, наче липку.

Мав коня — то вже був з куркулів.

Супротивних — в Сибір, там, крізь шибку

Скільки глянеш — дроти таборів.

В таборах той, що землю леліяв,

У буремні відстояв грудьми.

«Вождь великий» всю тундру засіяв

З України моєї кістьми.

П. Головатюк

Учениця. Кажемо нині: село постаріло. А це ж прямий наслідок голодомору. Ми з болем говоримо сьогодні про генофонд українського народу, непо­правно підірваний голодомором 1933 року, що ж забрали з собою в могили ті мільйони великомуче­ників голодного року? Не тільки те. що вони самі могли сотворити на цьому світі, а й те, що чого во­ни так і не передали нащадкам. Зяюче провалля ут­ворилося на місці 33 року в демографічній структурі населення України.

Учень. А пішли ж найкращі, несли в могилу найкоштовніше. що є в нації. — гени розуму, здоров'я, лю­дяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічний живий ланцюг поколінь; українському народові, якого ніколи не щадила доля, було завдано удару, якого він ще не знав.

учень. Висновки Міжнародної комісії по розсліду­ваних) голодомору в Україні у 1932—33 рр.

I. Причини голодомору:

а) вивезення зерна з України, внаслідок пограбу­вання селян бригадами активістів із числа членів ЗКП(б), комсомольців, комнезамів:

б) колективізація;

в) розкуркулювання;

г) денаціоналізація;

д) геноцид.

II. Наслідки голодомору:

а) внаслідок повного виснаження організму від го­лоду вмерло 12 мли;

б) вивезено з України до Сибіру, на Урал, райони Крайньої Півночі

3 000 000 осіб.

III. Відповідальність:

а) головні ідеологи голодомору: Ленін, Сталін;

б) керівники: Каганович, Молотов;

в) виконавці: Баліцький, Чубар, Петровський.

IV. Комісія вважає:

а) Сталін та ВКП(б) намагалась через голод нане­сти смертельний удар по Україні, по українській нації.

б) злочини, здійснені під час голодомору в Україні, безперечно були злочином проти людства.

О, як же ти не вмерла. Україно.

Бо скільки ж то зловісницька мета

Звела людей, приречених безвинно, —

Й ніхто за це ні в кого не спитав

Ти кажеш, не було голодомору?

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть мариво виймали із печі

І забирали прямо із горшків.

Окрайці виривали з рук малечі.

Із торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чого ж тоді, як був і урожай.

Усе суціль викачували з двору. —

Треба, нічого людям не лишай

Хто ж село, вимерлі на Україні.

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ мам затуляв!

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих. і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в омах...

А кажеш — не було голодомору?

Дмитро Білоус

Учениця. Тяжко повертає собі народ України ду­ховне здоров'я. Жадане й драматичне його очищен­ня, радісне й гірке його воскресінні. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницької колективізації та голоду, розкріпачити воло людей. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну путь своєї далекої і близької історії. віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.

Звучить гімн «Боже великий, єдиний».

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай кайму.

Бо вона в житті єдина

Не ламай калину, не ламай калину, —

Краще їй онуків принеси.